Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/9993
Название: Правове виховання на сучасному етапі державотворення в Україні
Другие названия: Правовое воспитание на современной этапе государственного строительства в Украине
Legal education at the present stage of nation-building in Ukraine
Авторы: Тітомир, О.С.
Ключевые слова: правове виховання
правова соціалізація
правова активність
завдання правового виховання
правова культура
правомірна поведінка
правовое воспитание
правовая социализация
правовая активность
задачи правового воспитания
правовая культура
правомерное поведение
legal education
legal socialization
legal activity
objectives of legal education
legal culture
lawful conduct
Дата публикации: 2015
Библиографическое описание: Тітомир О. С. Правове виховання на сучасному етапі державотворення в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. С. Тітомир ; кер. роботи І. В. Процюк ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2015. – 20 с.
Аннотация: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2015. В роботі надано комплексну характеристику правового виховання з точки зору його ролі на сучасному етапі державотворення в Україні. Автором сформульовано завдання правового виховання, до яких віднесено: 1) створення передумов для переходу від зовнішнього контролю за правомірністю поведінки до самоконтролю, що підвищує ефективність правового регулювання, забезпечує стабільність правопорядку й знижує тиск на правову інфраструктуру; 2) залучення громадян до участі у виробленні суспільно важливих рішень шляхом поширення цінностей самовираження; 3) забезпечення змістовної легітимації позитивного права шляхом доведення до учасників суспільних відносин відповідних правових цінностей та їх сприйняття ними через правосвідомість; 4) сприяння утвердженню толерантності в суспільстві шляхом поширення знань про інші культури, способи самовираження і прояви індивідуальності; 5) створення передумов утвердження в суспільстві верховенства права як основоположного елементу його конституційної традиції; 6) формування правової активності учасників суспільних відносин завдяки інтеріоризації правових цінностей, розвитку стійкого переконання у справедливості норм права. Виділено такі елементи правового виховання у сфері прав людини: a) зміцнення поваги прав людини та основних свобод; б) всебічний розвиток людської особистості і почуття людської гідності; в) сприяння взаєморозумінню, терпимості, рівності чоловіків і жінок, толерантності у відносинах між представниками усіх націй, корінних народів та меншин; г) надання всім людям можливості ефективно брати участь у житті вільного і демократичного суспільства, в якому панує право; д) розбудова й підтримання миру; е) заохочення сталого розвитку в інтересах суспільства та соціальної справедливості тощо. Особливу увагу приділено розкриттю ролі громадянського суспільства в утвердженні правової вихованості.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2015. В работе представлена комплексная характеристика правового воспитания с точки зрения его роли на современном этапе государственного строительства в Украине. Автором сформулированы задачи правового воспитания, к котором отнесены: 1) создание предпосылок для перехода от внешнего контроля за правомерностью поведения к самоконтролю, что повышает эффективность правового регулирования, обеспечивает стабильность правопорядка и понижает давление на правовую инфраструктуру; 2) привлечение граждан к участию в выработке общественно важных решений путем распространения ценностей самовыражения; 3) обеспечение содержательной легитимации позитивного права путем доведения до участников общественных отношений соответствующих правовых ценностей и их восприятие ими через правосознание; 4) содействие утверждению толерантности в обществе путем распространения знаний о других культурах, способах самовыражения и проявления индивидуальности; 5) создание предпосылок утверждения в обществе верховенства права как основополагающего элемента его конституционной традиции; 6) формирование правовой активности участников общественных отношений благодаря интериоризации правовых ценностей, развитию устойчивого убеждения в справедливости норм права. Выделены элементы правового воспитания в области прав человека: a) укрепление уважения прав человека и основных свобод; б) всестороннее развитие человеческой личности и чувства человеческого достоинства; в) содействие взаимопониманию, терпимости, равенства мужчин и женщин, толерантности в отношениях между представителями всех наций, коренных народов и меньшинств; г) предоставление всем людям возможности эффективно участвовать в жизни свободного и демократического общества, в котором господствует право; д) развитие и поддержание мира; е) поощрение устойчивого развития в интересах общества и социальной справедливости. Автор называет такие основные формы правового воспитания, как: самовоспитание; воспитание уважения к праву в семье; преподавание юридических дисциплин в общеобразовательных учреждениях; юридическая подготовка в профессионально-технических и высших учебных заведениях неюридического профиля, в том числе распространение наряду с общими специальных знаний в области права, связанных со сферой будущей профессиональной деятельности; правовое воспитание будущих юристов; популяризация правовых знаний учеными-юристами, общественными, в частности правозащитными организациями, другими институтами гражданского общества и т.д. Особое внимание уделено раскрытию роли гражданского общества в утверждении правовой воспитанности, которая в значительной мере объясняется тем, что при общении с другими индивидами и осуществлении деятельности, в которую включаются последние, человек получает статус субъекта коммуникации, участника правового дискурса.
Описание: The Dissertation for obtaining Candidate of Juridical Sciences degree, speciality 12.00.01 – theory and history of state and law; history of political and law studies. – Yaroslav Mudryi National Law University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2015. The paper presents a comprehensive description of the legal education in terms of its role at the present stage of nation-building in Ukraine. The author has formulated the objectives of legal education which include: 1) to create the prerequisites for the transition from external control over the legality to the self-control behavior which increases the efficiency of legal regulation, ensures the stability of the rule of law and reduces pressure on the legal infrastructure; 2) to promote citizen participation in the formulation of socially important decisions by spreading the values of self-expression; 3) to ensure the meaningful legitimation of positive law by bringing to the participants of social relations corresponding legal values and their perception through their sense of justice; 4) to promote the adoption of tolerance in society through the dissemination of knowledge about other cultures, ways of self-expression and individuality; 5) to approve the creation of prerequisites in society the rule of law as a fundamental element of its constitutional tradition; 6) to form the legal activity of the participants of public relations through internalization of legal values etc. The author summarizes the provisions of international instruments which definine the standards of legal education in the field of human rights and identifies the following elements: a) the strengthening of respect for human rights and fundamental freedoms; b) the full development of human person and human dignity; c) the promotion of understanding, tolerance, gender equality and tolerance in relations between the representatives of all nations, indigenous peoples and minorities; g) the providing all people to participate effectively in a free and democratic society in which the rule of law is realized; e) the development and maintenance of peace; e) the promoting sustainable development of the public interest and social justice. Particular attention is paid to the disclosure of the role of civil society in the approval of legal education.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/9993
Располагается в коллекциях:12.00.01 – Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Titomyr_O_S_2015.pdf317.49 kBAdobe PDFМиниатюра
Просмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.