Електронний архів-репозитарій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (eNULAUIR)

Електронний архів формується з 2012 р., містить публікації наукових творів викладачів та співробітників НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Серед них статті з наукових журналів, навчально-методичні розробки, наукові публікації студентів.

11 березня 2014 р. репозитарій отримав власний Міжнародний стандартний серійний номер ISSN 2311-9012. Цим репозитарію надано статус повноцінного електронного видання, в якому можна публікувати результати досліджень як в першоджерелі, нарівні з друкованими періодичними виданнями.

(з питань розміщення статей просимо звертатися на електронну пошту: dspace@nlu.edu.ua)

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Нові надходження

Міжнародне гуманітарне право
(Право, 2026) Александров, Вячеслав Михайлович; Дзюба, Кирило Олексійович
У навчально-методичному посібнику викладено короткі теоретичні основи міжнародного гуманітарного права та подано систему практичних завдань і методичних рекомендацій щодо їх розв’язання, спрямованих на формування у здобувачів освіти стійких навичок застосування норм права збройних конфліктів, правового аналізу бойових ситуацій, визначення правомірності використання засобів і методів ведення війни, забезпечення захисту цивільного населення та жертв війни, кваліфікації порушень законів і звичаїв війни, а також правильного забезпечення та дотримання вимог міжнародного гуманітарного права під час підготовки та виконання навчально-бойових і бойових завдань у різних умовах обстановки. Видання призначене для використання громадянами України, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, а також курсантами Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого при вивченні навчальної дисципліни «Міжнародне гуманітарне право».
Роль технологій штучного інтелекту у правоохороній діяльності та забезпеченні безпеки та обороноздатності України
(Запорізький національний університет, 2024) Шевчук, Віктор Михайлович
Досліджено актуальні проблеми значення та ролі технологій штучного інтелекту у правоохороній діяльності та забезпеченні безпеки та обороноздатності України в контексті воєнної російської агресії, цифровізації та європейської інтеграції. Визначено та проаналізовано основні тенденції формування та розвитку концептуальних підходів застосування можливостей технологій штучного інтелекту у підвищенні ефективності та оптимізації правоохороної діяльності в секторі безпеки та оборони нашої країни в реаліях сьогодення, окреслено перспективні напрями наукових досліджень у цій царині знань. Обґрунтовано появу та формування нових напрямів криміналістики, обумовлених науково-технічним прогресом, процесами європізації, технологізації та цифровізації, що зумовлює появу нових завдань криміналістики та необхідність пошуку нових засобів та технологій, спрямованих на підвищені результативності правоохороної діяльності в сфері забезпечення національної безпеки та обороноздатності України. Зазначено, що важливо враховувати сучасні тенденції розвитку юридичної науки, криміналістики та судової експертології, пов’язані з формуванням окремих нових напрямів, зокрема медичної, ядерної, цифрової, воєнної криміналістики. В умовах війни в Україні особливої актуальності та значимості набувають проблеми дослідження криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів та сучасних реаліях значного поширення застосування цифрових технологій у слідчій, судовій та експертній діяльності задля забезпечення безпеки та оборони нашої держави. Обгрунтовано, що значною мірою успіх реалізації завдань в секторі безпеки та оборони України тісно пов’язаний із розробленням та впровадженням новітніх цифрових технологій штучного інтелекту. Вирішення таких завдань може здійснюватися за певними напрямами, які окреслені та розглянуті в запропонованому дослідження. Вбачається, що контроль за створенням та використанням ШІ необхідно здійснювати не тільки суто технічним регулюванням, а й шляхом формування комплексного вітчизняного законодавства. Європейський підхід має визначити концептуально нові засади розвитку оборонних технологій, зростання конкурентоспроможності озброєнь українського виробництва, посилить обороноздатність і національну безпеку, сприятиме економічному зростанню країни та відновленню обєктів держави, знищених та пошкоджених в результаті воєнної агресії РФ. Виокремлено та висвітлено позитивні та негативні аспекти застосування ШІ у сфері забезпечення національної безпеки та обороноздатності України в умовах воєнного стану та повоєнний період. Розглянуло та проаналізовано найбільш актуальні та перспективні проблеми дослідження означенної проблематики.
Establishing a cause-and-effect relationship in military environmental crimes: Сriminalistic aspect of protecting the right to life in practice of the European Court of Human Rights
(Національний університет природничих наук України, 2026) Shevchuk, Viktor; Kurman, Tetiana; Samoschenko, Igor; Berchenko, Hryhorii; Chekin, Denys
The study aimed to conduct a comparative legal analysis of the tools and procedures for verifying the causal link between the destructive impact of armed conflicts on the environment and violations of the right to life. The research was based on an examination of the body of legislation and the practice of applying international human rights standards within the jurisdictions of Ukraine, the Netherlands and Azerbaijan. The research established that, as of April 2026, Ukraine had developed a precise model for the criminalisation of war-related environmental damage, with the total amount of recorded environmental damage reaching UAH 6.763 trillion. The study determined that the Dutch investigative system is based on the formation of integrated chains of evidence, where data on the toxicity of weapons allow large-scale pollution to be classified as a direct threat to public safety. The study established that, in the case law of the European Court of Human Rights, the environmental consequences of armed conflicts may be deemed a violation of the fundamental right to life, provided that a real and foreseeable risk to civilians is demonstrated. Large-scale destruction of ecosystems and climate-related damage pose a long-term threat to the population’s safe existence. The study demonstrated that the use of innovative digital recording and open-source intelligence tools ensures the proper documentation of damage in cases where physical access to affected areas is restricted. The study established that environmental safety must be regarded as an integral prerequisite for the realisation of the right to life. Furthermore, the study noted that compensation and reparation mechanisms may be regarded as one of the avenues for restoring violated environmental and human rights safeguards. The practical significance of the study is determined by possible use of results by investigative bodies and forensic experts to develop effective procedures for documenting, proving and internationally verifying war-related environmental crimes in the context of protecting the right to life.
Традиції та інновації у формуванні наукової парадигми криміналістики: візії Ганса Гросса та сьогодення
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026) Шевчук, Віктор Михайлович
Державна політика щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності
(Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2024) Порохняк, Валерій Дмитрович
У статті розглядається проблема державної політики щодо заохочення населення до започаткування господарської діяльності в умовах сучасних викликів інноваційного розвитку та економічної трансформації. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення сприятливого середовища для запуску інноваційних проєктів, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності економіки України як на національному, так і на міжнародному рівнях. У статті розглядаються концептуальні та правові основи функціонування стартапів, їх життєвий цикл, а також механізми державної та приватної підтримки, що є ключовими для реалізації інноваційних ідей. Автор дослідження акцентує увагу на проблематиці правового регулювання стартапів, яка в умовах воєнного стану набуває особливої ваги через невизначеність критеріїв оцінювання заяв та непрозорість процесів фінансування. Аналіз нормативно-правової бази, зокрема положень Закону «Про інноваційну діяльність», постанов Кабінету Міністрів та наказів Міністерства економіки, виявляє як наявні механізми підтримки, так і прогалини, що ускладнюють доступ суб’єктів господарювання до ресурсів. Стаття порівнює поняття стартапу та гранту, підкреслюючи, що стартап є суб’єктом підприємницької діяльності, а грант виступає цільовим фінансовим інструментом із суворими вимогами щодо використання коштів. Дослідження також висвітлює ключові етапи процесу отримання фінансування: від подання заявок через електронні системи, таких як портал «Дія», до попереднього аналізу, оцінювання інноваційного потенціалу та прийняття рішення компетентними органами. У цьому контексті розглядаються моделі підтримки, що базуються на досвіді зарубіжних і вітчизняних дослідників, серед яких Стівен Бланк, Ерік Райс, Джеймс Гузман та представники української наукової спільноти. Отримані дані дозволяють окреслити перспективи модернізації нормативно-правового регулювання і створення єдиної національної платформи, яка об’єднає інформацію про грантові програми, можливості інвестування, стартап-школи, інкубатори та акселератори. Особлива увага приділяється механізмам аудиту та контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів, що забезпечує прозорість і ефективність державної підтримки. Запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення критеріїв оцінювання заявок, розробку чітких механізмів моніторингу та підвищення ролі незалежних експертів. Практична значущість дослідження полягає у формуванні комплексного підходу до стимулювання інноваційної активності, що сприятиме інтеграції України у глобальну інноваційну екосистему та стійкому економічному зростанню.