Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/18236
Назва: | Вивчення чи оволодіння: типологія помилок, що виникають у процесі опанування англійської мов |
Автори: | Агібалова, Т.М. Галаган, Я.В. |
Ключові слова: | фосилізація перша мова (М1) друга мова (М2) інтермова (ІМ) помилка апроксимальна система |
Дата публікації: | 2020 |
Бібліографічний опис: | Агібалова Т. М. Вивчення чи оволодіння: типологія помилок, що виникають у процесі опанування англійської мов / Т. М. Агібалова, Я. В. Галаган // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – Київ, 2020. – Т. 31, № 1, ч. 2. – С. 1–5. - DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-2/01 |
Короткий огляд (реферат): | Статтю присвячено дослідженню специфіки репрезентації явища фосилізації, що виникає в процесі опанування англійської мови іноземними мовцями. Розвідка, яку виконано в контексті проблематики іншомовної комунікації, є наразі актуальною через брак єдиної концепції щодо існування специфічної категорії фосилізованих помилок у світовій дослідницькій спільноті й відсутність таких досліджень у вітчизняному мовознавстві й методиці викладання. Психолінгвістичне осмислення природи фосилізації ґрунтується на двох ключових питаннях іншомовної комунікації: 1) як носію іншої мови досягти досконалості в оволодінні іноземною мовою? 2) чому повне оволодіння недосяжне? У статті акцентовано на небезпеці непомічених і/або несвідомих фонетичних, граматичних, лексичних, стилістичних помилок, що призводить до виникнення проміжної (апроксимальної) системи, або так званої інтермови (ІЛ) – явища, популяризованого Селінкером у 1972 р. На основі даних, отриманих упродовж проведення спостереження за динамікою розвитку англомовної компетенції студентів непрофільних факультетів, запропоновано опис і класифікацію типових огріхів, допущених у діалогічному й монологічному мовленні. Здебільшого реципієнти середнього рівня й вище схильні оцінювати свій досвід як успішний: вони переконані, що володіють інформацією про те, як працює цільова мова (М2), вони сподіваються, що розуміють її сенс і справжні «механізми» побудови висловлень, застосовуючи принципи й правила рідної мови до М2, чи навпаки. Через те, що фосилізація має перманентний характер, подолати її складно, оскільки непомічені й несвідомі помилки формують апроксимальну версію мови, яка, на думку мовця, має бути цільовою мовою, але насправді є перехідною системою. Іншими словами, в цій послідовності донором є М1, ціллю – М2, але справжнім реципієнтом виявляється ІМ. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/18236 https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-2/01 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові статті кафедри іноземних мов № 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Agibalova_Galagan_1-5.pdf | 333.66 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.