Соціальна гармонія і толерантність як фундамент демократичного суспільства

Abstract

Розглядаються основні теоретичні підходи до дослідження уявлень про соціальну гармонію і толерантність в історії філософії. Аналізується сутність гармонії як стану протиріччя. Констатується, що гармонія соціальної системи - це така форма розвитку протиріч у ній, яка припускає взаємне зміцнення і взаємний розвиток її суб’єктів, оптимальні терміни, форми і методи врегулювання цих протиріч. Робиться висновок, що у транзитивних соціальних системах досягнення соціальної гармонії і толерантності є стратегічною метою їх перетворень.

Рассматриваются основные теоретические подходы к исследованию представлений о социальной гармонии и толерантности в истории философии. Анализируется сущность гармонии как состояния противоречия. Констатируется, что гармония социальной системы - это такая форма развития противоречий в ней, которая предполагает взаимное укрепление и взаимное развитие ее субъектов, оптимальные сроки, формы и методы регулирования этих противоречий. Делается вывод, что в транзитивных социальных системах достижение социальной гармонии и толерантности является стратегической целью их преобразований.