Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/12212
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorДанильян, О.Г.-
dc.date.accessioned2017-02-25T11:18:03Z-
dc.date.available2017-02-25T11:18:03Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationДанильян О. Г. Соціальна гармонія і толерантність як фундамент демократичного суспільства / О. Г. Данильян // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. – Харків, 2016. – Вип. 4. – С. 5–13.en
dc.identifier.urihttp://nbuv.gov.ua/UJRN/vnuuauph_2016_4_3-
dc.identifier.urihttps://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/12212-
dc.descriptionThe article deals with the main theoretical approaches to the study of concepts of social harmony and tolerance in the history of philosophy. The essence of harmony as a form of development (or state) of contradictions is analyzed. It is stated that the harmony of the social system is a form of contradictions in it, which implies mutual strengthening and mutual development of its subjects, the optimal timing, forms and methods of control of these contradictions. It is concluded that the transitive social systems form a strategic objective of their reforms as the achievement of the social harmony and tolerance.en
dc.description.abstractРозглядаються основні теоретичні підходи до дослідження уявлень про соціальну гармонію і толерантність в історії філософії. Аналізується сутність гармонії як стану протиріччя. Констатується, що гармонія соціальної системи - це така форма розвитку протиріч у ній, яка припускає взаємне зміцнення і взаємний розвиток її суб’єктів, оптимальні терміни, форми і методи врегулювання цих протиріч. Робиться висновок, що у транзитивних соціальних системах досягнення соціальної гармонії і толерантності є стратегічною метою їх перетворень.en
dc.description.abstractРассматриваются основные теоретические подходы к исследованию представлений о социальной гармонии и толерантности в истории философии. Анализируется сущность гармонии как состояния противоречия. Констатируется, что гармония социальной системы - это такая форма развития противоречий в ней, которая предполагает взаимное укрепление и взаимное развитие ее субъектов, оптимальные сроки, формы и методы регулирования этих противоречий. Делается вывод, что в транзитивных социальных системах достижение социальной гармонии и толерантности является стратегической целью их преобразований.-
dc.language.isootheren
dc.publisherвидавництво "Право"en
dc.subjectсоціальна гармоніяen
dc.subjectтолерантністьen
dc.subjectсоціальна системаen
dc.subjectстан протиріччяen
dc.subjectдемократичне суспільствоen
dc.subjectсоциальная гармонияen
dc.subjectтолерантностьen
dc.subjectсоциальная системаen
dc.subjectсостояние противоречияen
dc.subjectдемократическое обществоen
dc.subjectsocial harmonyen
dc.subjecttoleranceen
dc.subjectsocial systemen
dc.subjectstate of contradictionsen
dc.subjectdemocratic societyen
dc.titleСоціальна гармонія і толерантність як фундамент демократичного суспільстваen
dc.title.alternativeСоциальная гармония и толерантность как фундамент демократического обществаen
dc.title.alternativeSocial harmony and tolerance as a foundation of democratic societyen
dc.typeArticleen
Appears in Collections:Наукові статті кафедри філософії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Danilyan_5-13.pdf266.04 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.