Причинно-наслідковий зв'язок у трудовому праві

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2016. Робота присвячена науковому аналізу питання причинно-наслідкового зв’язку у трудовому праві. Надано філософсько-правову характеристику цього зв’язку. Розроблено розширену класифікацію причинно-наслідкового зв’язку у трудовому праві, яка складається із 7 елементів. Обґрунтовано власну, авторську концепцію встановлення наявності або відсутності цього зв’язку у трудовому праві, яка складається з 2-х етапів. На підставі запропонованої концепції розроблено дефініцію конструкції «причинно-наслідковий зв’язок у трудовому праві». Системно вивчається причинно-наслідковий зв'язок як умова матеріальної відповідальності працівника й роботодавця у трудовому праві. Доведено юридичне значення опосередкованого причинно-наслідкового зв’язку як умови їх матеріальної відповідальності. Аргументується неспроможність концепції найближчої причини у трудовому праві. Обґрунтовується обов’язковість причинно-наслідкового зв’язку як умови дисциплінарної відповідальності. Доводиться наявність причинно-наслідкового зв'язку між умовами роботи, виконуваної працівниками певних професій («людина – людина»), і погіршенням їх здоров’я, що зумовлено станом фізичного або духовного виснаження, емоційним знесиленням тощо. На підставі здобутих теоретичних результатів дослідження сформульовано низку пропозицій з удосконалення правового регулювання встановлення причинно-наслідкового зв’язку у трудовому праві, які можуть бути використані при доопрацюванні проекту Трудового кодексу України.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право, право социального обеспечения. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2016. Работа посвящена научному анализу вопроса причинно-следственной связи в трудовом праве. Предоставлено философско-правовую характеристику причинно-следственной связи в трудовом праве, определены ее основные правовые особенности. Предлагается расширенная классификация причинно-следственной связи в трудовом праве, состоящая из 7-ми элементов: а) по удаленности причины и следствия как звеньев в цепи причинности; б) в зависимости от отношения мышления к материальному бытию причинно-следственной связи; в) по временному признаку; г) по наличию двигательных факторов; д) по свойству порождение (генетическому признаку); е) по механизму порождения; ж) в зависимости от порожденных последствий. Проведен анализ известных правовых концепций причинно-следственной связи. Обоснована собственная, авторская концепция установления наличия или отсутствия такой связи в трудовом праве, состоящая из 2-х этапов: пользования теорией необходимого условия (conditio sine qua non) и дальнейшего определения главного условия – причины, наделённой генетическим свойством. На основании предложенной концепции разработана дефиниция конструкции «причинно-следственная связь в трудовом праве», под которой понимается объективная или субъективная зависимость юридических фактов, где один из них (причина), при отсутствии которого следствие не наступило бы, предшествует или совпадает по времени с другим (следствием) и с необходимостью прямо или косвенно его порождает. Исследуется причинно-следственная связь как условие материальной ответственности работника и работодателя в трудовом праве. Раскрывается юридическое значение опосредованной причинно-следственной связи как условия их материальной ответственности. Анализируются особенности исследуемой связи как условия коллективной (бригадной) материальной ответственности. Аргументируется несостоятельность концепции ближайшей причины (прямой причинно-следственной связи) в трудовом праве. Обосновывается обязательность причинно-следственной связи как условия дисциплинарной ответственности. Подчеркивается наличие причинно-следственной связи между условиями работы, выполняемой работниками определенных профессий («человек – человек»), и ухудшением их здоровья, что объясняется состоянием физического или духовного истощения, эмоциональным упадком сил и пр. На основании полученных теоретических результатов исследования сформулирован ряд предложений по усовершенствованию правового регулирования установления причинно-следственной связи в трудовом праве, которые могут быть использованы при доработке проекта Трудового кодекса Украины.