Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/7143
Назва: Розумність у правовому регулювання: вимоги до нормотворчості і правозастосування
Інші назви: Разумность в правовом регулировании: требования к нормотворчеству и правоприменению
The reasonableness in the legal regulation: the law-making and the application of law requirements
Автори: Мандрікова, К.О.
Ключові слова: розумність
загальні принципи права
правове регулювання
нормотворчість
правозастосування
разумность
общие принципы права
правовое регулирование
нормотворчество
правопримененправоприменениеие
reasonableness
general principles of law
legal regulation
rule-making
application of law
Дата публікації: 2015
Видавець: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Бібліографічний опис: Мандрікова К. О. Розумність у правовому регулюванні: вимоги до нормотворчості та правозастосування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. М. Катерина ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2015. – 20 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія правових і політичних учень. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2015. Дисертацію присвячено дослідженню розумності як правового феномену та значенню розумності як системи вимог, що висуваються до правового регулювання. У роботі демонструється послідовна зміна підходів до категорії «розумність» в історії філософії в цілому та в філософії права зокрема, розглядаються особливості її сприйняття у світлі класичних підходів до право розуміння. У роботі доводиться, що розумність є однією з універсальних вимог, що визначають характер права в цілому і напрями його подальшого розвитку та діють у всіх галузях та інститутах права, що дозволяє визначити її як загальний принцип права. Наголошується на тому, що принцип розумності, окреслюючи в певній ситуації лише коридор можливостей, прямо не визначаючи конкретний варіант поведінки, має на меті захист правової системи від явно нерозумних моделей поведінки і визнає всі інші такими, що йому не суперечать. Демонструється співвідношення розумності з принципом добросовісності та принципом пропорційності; крім того, вона розглядається як складова принципу верховенства права. Зміст принципу розумності розкривається через сукупність вимог, які висуваються до нормотворчості і правозастосування: обґрунтованість, послідовність, розсудливість, відповідність здоровому глузду, обачність, доцільність та ефективність. Крім того, піддаються аналізу юридичні стандарти, що ґрунтуються на принципі розумності: розумна людина, розумні строки, розумні сумніви, розумна підстава, розумні очікування, явна необґрунтованість та ін. З’ясовуються особливості втілення вимог розумності у романо-германській правовій, англо-американській правових сім’ях та у межах релігійного права (канонічне право, мусульманське право, іудейське право).
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2015. Диссертация посвящена исследованию разумности как правового феномена и значению разумности как системы требований, предъявляемых к правовому регулированию. В работе демонстрируется последовательная смена подходов к категории «разумность» в истории философии в целом и в философии права в частности, рассматриваются особенности ее восприятия в свете классических подходов к правопониманию. Анализируется историческая связь разумности с естественным правом и верховенством права. Разумность рассматривается как составляющая принципа верховенства права, на что указывает содержание его формального и материального аспектов. В работе доказывается, что разумность является одним из универсальных требований, определяющих характер права в целом и направления его дальнейшего развития и действуют во всех отраслях и институтах права, что позволяет определить разумность как общий принцип права. Утверждается, что принцип разумности, очерчивая в определенной ситуации только коридор возможностей, прямо не определяя конкретный вариант поведения, защищает правовую систему от явно неразумных моделей поведения и признает все остальные непротиворечащими ему. В работе проанализированы требования, вытекающие из принципа разумности, и стандарты, которые базируются на нем. Установлено, что принцип разумности порождает такие требования, как обоснованность, последовательность, рассудительность (соответствие здравому смыслу), эффективность, целесообразность, осмотрительность. К стандартам, которые базируются на принципе разумности, относятся: разумные сроки, средний разумный человек, доказательство вне разумного сомнения, разумные ожидания, достаточное основание, явная необоснованность. Содержательная характеристика принципа разумности представлена в работе с учетом практики Европейского суда по правам человека. Кроме того, отмечается, что принцип разумности в процессе правового регулирования активно взаимодействует с принципами добросовестности и пропорциональности. Так, все эти принципы используются для оценки юридической правильности действий и решений субъектов права. Отличие между разумностью и добросовестностью обусловлено, в частности, тем, что разумность представляет собой преимущественно интеллектуальный (рациональный) аспект такой оценки, в то время как добросовестность - ее моральный аспект. В свою очередь стандарты разумности используются при применении всех критериев трехэлементного теста пропорциональности: при оценке уместности, необходимости и балансирования (пропорциональности в узком смысле). Выяснены особенности реализации требований принципа разумности в правовых системах современности. Особенности отображения принципа разумности в романо-германской правовой семье обусловлены влиянием римского права, а в англо-американской правовой семье – ролью суда в создании права. Отражение разумности в пределах религиозно-правовой семьи обусловлено ролью разума в соответствующих религиозных системах. Учитывая практику Европейского суда по правам человека и зарубежного опыт применения принципа разумности, для более последовательной реализации данного принципа национальном правопорядке предложено внедрить ряд соответствующих юридических стандартов.
Опис: The thesis for the scientific degree of candidate of law sciences on the specialty 12.00.01 – theory and history of state and law; political and law studies history. – Yaroslav Mudryi National Law University, The Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkіv, 2015. The thesis is devoted to the legal phenomenon of the reasonableness and the reasonableness as the system of legal regulation requirements. It is demonstrated the succession of approaches to the category of «reasonableness» in the history of philosophy in general and in the philosophy of law; the features of its reflection in the light of the classic schools of jurisprudence are analyzed. It is shown that the reasonableness is a universal requirement, that defines the nature of law in general and the directions of its further development, it operates in all the branches and institutions of law, that allows to determine the reasonableness as a general principle of law. It is stressed that the principle of reasonableness, indicating only the corridor of opportunities in certain situations without specifying directly the particular model of conduct, aims to protect the legal system from the obviously unreasonable models of behavior and recognize all the other so they don`t conflict with it. The correlation of the principle of reasonableness with the principle of good faith and the principle of proportionality is demonstrated; in addition, the reasonableness is considered as the part of the rule of law. The content of the principle of reasonableness is described as a set of requirements nominated to the processes of rule-making and application of law: the foundation, the consistency, following the common sense, the prudence, the suitability, the effectiveness and others. Moreover, the law standards, based on the principle of reasonableness, are analyzed. They are the reasonable man, the reasonable time, the reasonable doubt, the reasonable expectations, manifestly ill-founded claims and other. In the thesis it is also given attention to the features of implementing the requirements of the reasonableness in the Romano-Germanic and the Anglo-American legal families and within the religious law (canon law, Islamic law, Jewish law).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/7143
Розташовується у зібраннях:12.00.01 – Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Mandrikova_2015.pdf261.91 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.