Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/6484
Title: Саморегулівні організації як суб’єкти цивільного права
Other Titles: Саморегулируемые организации как субъекты гражданского права
Self-regulatory Organizations as Subjects of Civil Law
Authors: Філатова, Н.Ю.
Keywords: саморегулівні організації
саморегулювання
делегування повноважень
непідприємницькі товариства
юридичні особи публічного права
членські правовідносини
локальні корпоративні акти
саморегулируемые организации
саморегулирование
делегирование полномочий
непредпринимательские общества
юридические лица публичного права
членские правоотношения
локальные корпоративные акты
self-regulatory organization
self-regulation
delegation of authority
non-profit companies
legal entities of public law
membership relations
local corporate acts
Issue Date: 2014
Publisher: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Citation: Філатова Н. Ю. Саморегулівні організації як суб'єкти цивільного права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Н. Ю. Філатова ; кер. роботи І. В. Спасибо-Фатєєва ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2014. – 23 с.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2014. Дисертація присвячена комплексному дослідженню саморегулівних організацій як суб'єктів цивільного права. Обґрунтовано, що саморегулівні організації є непідприємницькими товариствами, які характеризуються такими ознаками: а) вони об’єднують на засадах членства учасників підприємницької та/або професійної діяльності за ознакою єдності галузі виробництва товарів (виконання робіт, надання послуг тощо) або виду професійної діяльності; б) для них характерна наявність подвійної мети утворення, яка полягає в задоволенні інтересів як членів СРО, так і споживачів їх товарів (робіт, послуг тощо), а у випадках делегування СРО публічно-владних повноважень – і публічного інтересу також; в) СРО здійснюють нормотворчу, контрольну і штрафну функції по відношенню до членів організації, що передбачено їх локальними корпоративними актами. Доведено, що саморегулівні організації можуть бути віднесені як до юридичних осіб приватного, так і публічного права, в залежності від того, чи були їм делеговані публічно-владні повноваження з боку держави. Встановлено, що у випадку делегування саморегулівним організаціям публічно-владних повноважень, останні є представниками держави у цивільних відносинах, а тому держава несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями СРО, що виникли у зв’язку з заподіянням шкоди певним особам через неналежне виконання делегованих повноважень. Досліджено правову природу правовідносин між СРО і їх членами. Визначено випадки, у яких встановлення обов'язкового членства у СРО є допустимим, а в яких – ні. З'ясовано особливості регулювання відносин між саморегулівними організаціями і їх членами.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2014. Диссертация посвящена исследованию саморегулируемых организаций как субъектов гражданского права. Обосновано, что СРО являются непредпринимательскими обществами, которые характеризуются следующими признаками: а) они объединяют на основе членства участников предпринимательской и / или профессиональной деятельности по признаку единства отрасли производства товаров (выполнения работ, оказания услуг и т.п.) или вида профессиональной деятельности; б) для них характерно наличие двойной цели образования, которая заключается в удовлетворении интересов как членов СРО, так и потребителей их товаров (работ, услуг и т.д.), а в случае делегирования СРО публично-властных полномочий – и публичного интереса; в) СРО осуществляют нормотворческую, контрольную и штрафную функции по отношению к членам организации, что предусмотрено их локальными корпоративными актами. Доказано, что саморегулируемые организации могут быть отнесены как к юридическим лицам частного, так и публичного права, в зависимости от того, были ли им делегированы публично-властные полномочия со стороны государства. Установлено, что в случае делегирования саморегулируемым организациям полномочий, последние являются представителями государства в гражданских правоотношениях, в связи с чем государство несет субсидиарную ответственность по обязательствам СРО, возникшим на основании причинения вреда определенным лицам в связи с ненадлежащим исполнением делегированных полномочий. Исследована правовая природа правоотношений между СРО и их членами. Такие отношения являются членскими. При этом членские отношения в СРО являются организационными гражданско-правовыми отношениями. Однако в случае делегирования СРО публично-властных полномочий, такие отношения приобретают характер административно-правовых в части выполнения этих полномочий. Обосновано, что членство в таких организациях может являться условием доступа лица к определенному виду профессиональной или предпринимательской деятельности лишь в случае, если саморегулируемая организация относится к юридическим лицам публичного права и выполняет публично-властные полномочия. Исследованы вопросы регулирования отношений между саморегулируемыми организациями и их членами посредством правовых действий, осуществляемых такими организациями. Обосновано, что акты саморегулируемых организаций являются нормативно-правовыми. Определены особенности контроля, осуществляемого саморегулируемыми организациями. Обнаружены особенности санкций, применяемых СРО к членам, которые нарушили положения локальных корпоративных актов и/или законодательства.
Description: The Dissertation for obtaining candidate of Juridical sciences degree, specialty 12.00.03 – Civil Law and Civil Procedure; Family law; Private International Law. – Yaroslav the Wise National Law University, the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2014. The thesis is devoted to the comprehensive research of self-regulatory organizations as the subjects of civil law. Self-regulatory organizations are proved to be non-profit organizations characterized by the following features: a) they unite participants of business and / or professional activity on the membership basis organized according to the same sphere of production of goods (works, services) or type of professional activity; b) they are characterized by having a double goal, which aims to satisfy both the interests of SROs members and consumers of their goods (works, services); c) the constitutive documents of these organizations provide for performing their legislative, control and penalty functions. It is proved that SROs can be referred to as legal entities of both private and public law, depending on whether they are delegated public powers. It is stated that in case public powers are delegated to SROs the latter become representatives of the state in civil relations and thus the state bears subsidiary liability according to obligations of the SRO that emerge in connection with the damage done to persons because of improper execution of delegated powers. The legal nature of the legal relations between SROs and their members is examined. The cases in which the establishment of compulsory membership in the SRO is acceptable, and in which not are determined. The features of the relations between SROs and their members regulation are found out.
URI: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/6484
Appears in Collections:12.00.03 – Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Filatova_2014.pdf307.18 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.