Правове регулювання розслідування професійних захворювань

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2014. Дисертація присвячена теоретичним і практичним питанням правового регулювання розслідування професійних захворювань. Сформульовано наукове визначення професійного захворювання, з'ясовано відмінності від інших захворювань, пов'язаних взагалі з професійною діяльністю, а також від нещасних випадків на виробництві. Професійне захворювання розглянуто як різновид соціального страхового ризику і як страховий випадок, з настанням якого у працівника виникає право на отримання відповідних компенсацій, викликаних ушкодженням здоров'я та втратою працездатності. На відміну від інших соціальних ризиків ці ризики є передбачуваними, а тому на роботодавців покладається обов'язок створювати безпечні умови праці, своєчасно проводити атестацію робочих місць і вживати заходів по попередженню захворювань. Запропоновано визначити дату виникнення професійного захворювання з моменту отримання висновку МСЕК про відсоток втрати працездатності. У зв'язку з необхідністю своєчасного виявлення й взяття на облік професійних захворювань з'ясовані й обґрунтовані особливості медичної деонтології та вчення про лікарську таємницю при лікуванні потерпілих внаслідок професійного захворювання. Наголошено на необхідності включення до складу МСЕК представників від профспілок, участь яких буде сприяти захисту працівників від необґрунтованого обвинувачення в порушенні ними норм та правил з охорони праці. Проаналізовані обов'язки роботодавців та лікувально-профілактичних установ щодо розслідування професійних захворювань. Досліджено порядок вирішення спорів, пов'язаних із встановленням причинного зв'язку між захворюванням та умовами праці.

Диссертация на соискателя научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения / Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2014. Диссертация посвящена исследованию проблем правового регулирования расследования профессиональных заболеваний. Изучение законодательства Украины и международных документов позволило сформулировать определение профессионального заболевания, выявить его отличие от несчастных случаев на производстве и других заболеваний, «усиленных» профессиональной деятельностью. Анализируется теория социальных рисков, которые вызывают страховые случаи и в нормативных актах трансформируются в юридические факты. Профессиональные риски можно предупредить. Результаты несчастного случая можно ликвидировать усилиями врачей общей медицины, тогда как профессиональное заболевание лечат профпатологи, врачи, которые имеют специальную подготовку и соответствующий документ о приобретенных специальных знаниях. Первые сведения о профессиональных заболеваниях появились давно, начиная с Гиппократа. Описание профессиональных заболеваний проявилось в составлении перечней. Они составлялись на базе длительных наблюдений лиц, имеющих отношение к медицине и состоянию здоровья лиц, работающих во вредных условиях. Первыми действиями со стороны государств по выявлению, расследованию и лечению профзаболеваний было создание институтов промышленной медицины и клиник профессиональных заболеваний в Харькове, Москве, Ленинграде. Перечни профессиональных заболеваний составлялись в основном органами охраны здоровья. И лишь 10 августа 1993 г. обязанность расследовать профессиональные заболевания была возложена и на работодателей. Современный перечень профессиональных заболеваний не является исчерпывающим. В работе проанализирован Международный список профессиональных рисков, который содержит информацию о наиболее частых заболеваниях, связанных с определенными профессиями. Этот список был разработан для предотвращения заболеваний, с которыми могут столкнуться работники во время исполнения своих профессиональных функций (хирург, сантехник, кровельщик, электросварщик, дрессировщик животных и др.). Рекомендовано профессии и работы, которые имеются на предприятии, включить в коллективный договор с целью ознакомления всех специалистов по охране труда и принятия соответствующих мер по предотвращению таких угроз. Обоснован вывод о том, что судебные органы могут отменить экспертное заключение о причинах профессионального заболевания лишь в случаях процедурных нарушений: при отсутствии кворума, результатов лабораторных анализов, выявленных ошибках при оформлении санитарно-гигиенической характеристики и других нарушениях. Учение об установлении связи заболевания с вредными условиями труда не относится к тонным наукам, а поэтому истина может проявиться и при отдаленных результатах. Доказано, что дату возникновения профессионального заболевания следует связывать с датой заключения МСЭК об утрате трудоспособности (при наличии акта П-4). Сформулированы предложения по совершенствованию порядка рассмотрения споров, связанных с установлением профессиональной патологии.