Західна парадигма війни і миру останньої чверті ХХ століття

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 2004. Дисертація присвячена аналізу західної парадигми війни і миру останньої чверті ХХ століття. Запропоновані концептуальні підходи до розуміння походження, суті і причин виникнення воєн в західній соціальній філософії. У дисертації обґрунтовується, що як альтернатива філософії насильства в західному соціально-філософському знанні сформувалася філософія миру. Вперше в науковий обіг введено поняття «західна парадигма війни і миру», розкрита її суть і особливості як в умовах протистояння двох соціально-політичних систем, так і в умовах однополюсного світу. У дисертації розкриті світоглядні і методологічні основи мілітаристських соціально-філософських концепцій в умовах воєнного протистояння двох соціально-політичних систем. Обґрунтовано плюралізм філософського тлумачення миру в умовах протистояння двох соціально-політичних систем. Автор роботи розкрив особливості трансформації характеру, причин і феноменології війни в епоху глобалізації і революції у військовій справі. Показані оптимістичні підходи до осмислення історичного процесу і місця в ньому озброєного насильства в III тисячолітті. Автором запропонована модель воєнного реформування, яка базується на врахуванні основних тенденцій, пануючих у військовому будівництві Заходу: професіоналізація військової діяльності; підвищення ролі і значення високоточної зброї, зброї на нових фізичних принципах і космічного простору у війнах майбутнього. Крім того, дисертант доводить, що процес реформування Збройних Сил України неможливий без духовно-етичного розвитку військовослужбовців, наповнення воєнної політики ідеалами гуманізму і демократії.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Харьковский военный университет, Харьков, 2004. Диссертация посвящена анализу западной парадигмы войны и мира последней четверти ХХ века. Раскрыты концептуальные подходы к пониманию происхождения, сущности и причин возникновения войн в западной социальной философии. В диссертации обосновывается, что в качестве альтернативы философии насилия в западном социально-философском знании сформировалась философия мира. Впервые в научный оборот введено понятие «западная парадигма войны и мира», раскрыта ее сущность и особенности в условиях как противостояния двух социально-политических систем, так и в условиях однополюсного мира. В диссертации раскрыты мировоззренческие и методологические основы милитаристских социально-философских концепций в условиях военного противостояния двух социально-политических систем. Обоснован плюрализм философского истолкования мира в условиях противостояния двух социально-политических систем. Автор работы раскрыл особенности трансформации характера, причин и феноменологии войны в эпоху глобализации и революции в военном деле. Показаны оптимистические подходы к осмыслению исторического процесса и места в нем вооруженного насилия в III тысячелетии. Автором предложена модель военного реформирования, которая базируется на учете основных тенденций, господствующих в военном строительстве Запада: профессионализация воинской деятельности; повышение роли и значения высокоточного оружия, оружия на новых физических принципах и космического пространства в войнах будущего. Кроме того, диссертант доказывает, что процесс реформирования Вооруженных Сил Украины невозможен без духовно-нравственного развития военнослужащих, наполнения военной политики идеалами гуманизма и демократии.