Обставини, що виключають кримінальну відповідальність медичного працівника за спричинення тяжких наслідків пацієнту

Abstract

Дисертація спрямована на систематизацію обставин, що виключають кримінальну відповідальність медичних працівників за спричинення тяжких наслідків пацієнту, дослідження окремих видів таких обставин та формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в цій частині. Перш за все було досліджено елементи підстави кримінальної відповідальності, якою є вчинення особою кримінального правопорушення. Також було запропоновано визначення поняття виключення кримінальної відповідальності, яким є обов’язкове та безумовне незастосування державою обмежень у реалізації прав і свобод особи, яка спричинила шкоду об’єкту кримінально-правової охорони діянням, що не є кримінальним правопорушенням. Наведене визначення дозволить у законодавчій практиці чітко розмежовувати виключення кримінальної відповідальності та звільнення від неї, а в правозастосовній – слугуватиме орієнтиром при встановленні обставин, що виключають кримінальну відповідальність, які не передбачені в КК. Окрім цього вперше запропоновано механізм кримінально-правового регулювання виключення кримінальної відповідальності, який відрізняється від традиційного, що дає підстави виокремити його як окремий вид кримінально-правового регулювання – некласичний. В роботі зазначено, що обставинами, що виключають ознаки кримінального правопорушення є такі діяння особи, які ззовні співпадають з ознаками певного кримінального правопорушення, але виключають його протиправність, суспільну небезпечність або склад такого правопорушення. Сукупність зазначених обставин утворюють собою систему за рахунок взаємозв’язку елементів та утворення в сукупності нової інтегративної якості - обов’язкового та безумовного виключення підстави кримінальної відповідальності, а тим самим і застосування державою кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила діяння, що лише ззовні збігається із певним складом кримінального правопорушення, передбаченого в КК. Система таких обставин складається з 3 груп: 1) обставини, що виключають протиправність діяння; 2) обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння; 3) обставини, що виключають склад кримінального правопорушення. Вперше запропоновано поняття обставини, що виключає кримінальну відповідальність медичного працівника за спричинення тяжких наслідків пацієнту, а також розроблено їх систему, що складається з 2 груп: 1) обставини, що виключають протиправність діяння медичного працівника і 2) обставини, що виключають ознаки окремих елементів складу злочину, передбаченого ст. 140 КК. У розділі, присвяченому обставинам, що виключають протиправність діяння медичного працівника, що спричинило тяжкі наслідки пацієнту, здійснено аналіз таких обставин як: належне виконання професійного обов’язку з надання медичної допомоги медичним працівником, конфлікт професійних обов’язків медичного працівника та виправданий медичний ризик. Здійснено систематизацію ознак належного виконання обов’язку, серед яких: наявність відповідної кваліфікації медичного працівника, своєчасність та повнота медичної допомоги, дотримання нормативних вимог щодо процесу надання медичної допомоги і стандартів доказової медицини, а також належне місце надання допомоги. При дослідженні такої обставини як конфлікт професійних обов’язків медичного працівника було сформульовано пропозиції щодо: 1) уточнення назви статті 2.9.13 проєкту КК внаслідок заміни слова «колізія» на «конфлікт» та її прийняття Робочою групою у наступній редакції: «Конфлікт юридичних обов’язків». Такі пропозиції були враховані Робочою групою та відображені у тексті проєкту КК від 02 квітня 2025 року; 2) ухвалення Адаптованої настанови «Медичне сортування» прийняти у формі Стандарту надання медичної допомоги, який буде носити не рекомендаційний, а обов’язковий характер до виконання. Також в роботі було проаналізовано такі обставини, що виключають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 140 КК України, в діянні медичного працівника: 1) обставини, що виключають ознаки медичного працівника; 2) обставини, що виключають ознаки пацієнта; 3) обставини, що виключають ознаки об’єктивної сторони складу злочину (обставини, що виключають ознаки невиконання медичним працівником професійних обов’язків; обставини, що виключають тяжкі наслідки для пацієнта; обставини, що виключають причиновий зв’язок між діянням медичного працівника та тяжкими наслідками для пацієнта); 4) обставини, що виключають ознаки суб’єктивної сторони складу злочину (вибачальна медична помилка, казус). Наукова новизна одержаних результатів. Вперше: запропоновано некласичний механізм кримінально-правового регулювання виключення кримінальної відповідальності із розкриттям змісту його окремих елементів; визначено поняття обставини, що виключає ознаки кримінального правопорушення у діянні медичного працівника, що спричинило тяжкі наслідки пацієнту; розроблено систему обставин, що виключають ознаки кримінального правопорушення у діянні медичного працівника, що спричинило тяжкі наслідки пацієнту, яка складається з 2 груп: 1) обставини, що виключають протиправність діяння медичного працівника і 2) обставини, що виключають ознаки окремих елементів складу злочину, передбаченого ст. 140 КК, у діянні медичного працівника.

Удосконалено: визначення «обставин, що виключають ознаки кримінального правопорушення»; обґрунтування того, що зазначені обставини становлять собою систему; визначення переліку критеріїв для визнання належним виконання медичним працівником професійного обов’язку з надання медичної допомоги; структуру обставин, що виключають протиправність діяння медичного працівника.

Отримали подальший розвиток: обґрунтування доцільності закріплення визначення загального поняття «обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння» в КК; доцільність закріплення визначення загального поняття «обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння» в КК; обґрунтування пропозицій щодо розмежування медичних та фармацевтичних працівників як суб’єктів злочину, передбаченого ст. 140 КК; поняття «пацієнта» як потерпілого від вчинення злочину, передбаченого ст. 140 КК; використання терміну «масові випадки» в актах регуляторного законодавства у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного сортування; обґрунтування регламентації такої обставини, що виключає протиправність діяння, як конфлікт юридичних обов’язків у проєкті КК.

При здійсненні дослідження було використано теоретичну, нормативну та емпіричну бази. У роботі використано напрацювання зарубіжних та українських науковців, у яких досліджено проблеми кримінального та медичного права загалом, а також кримінальному правопорушенню, кримінальній відповідальності, обставинам, що виключають ознаки кримінального правопорушення, кримінальній відповідальності медичних працівників, процесу надання медичної допомоги тощо. Нормативну основу дослідження становлять міжнародні та національні нормативно-правові акти, що регулюють процес надання медичної допомоги, притягнення до кримінальної відповідальності медичного працівника тощо. При дослідженні належного виконання юридичного обов’язку як обставини, що виключає протиправність діяння, проаналізовано положення КК держав-членів ЄС. Емпіричну базу складає судова практика, зокрема 307 судових актів (станом на 07.02.2025) щодо застосування ст. 140 КК, з них: 155 вироків судів першої інстанції, 116 - ухвал апеляційних судів та 36 - постанов касаційних судів. Також було проведено: 1) анкетування та інтерв’ювання 30 респондентів-працівників сфери кримінальної юстиції з метою з’ясування підходів до закриття кримінальних проваджень у випадках виключення кримінальної відповідальності; 2) анкетування 100 лікарів 11 спеціальностей з 10 областей України щодо виправданого медичного ризику. На основі проведеного дослідження у науковій роботі викладено пропозиції та обґрунтовано висновки, які мають теоретичне та практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані у: нормотворчій діяльності – при внесенні змін до КК, Проєкту КК, а також актів регуляторного законодавства у сфері охорони здоров’я в частині доповнення новими обставинами, що виключають ознаки кримінального правопорушення, їх відмежування від звільнення особи від кримінальної відповідальності; правозастосовній діяльності органів правопорядку, прокурорів, суду та адвокатів при здійсненні та розгляді кримінальних проваджень, пов’язаних зі спричиненням тяжких наслідків пацієнту медичним працівником; науково-дослідній сфері – для дослідження правового підґрунтя надання медичної допомоги, окремих видів обставин, що виключають ознаки кримінального правопорушення медичного працівника, а також подальший аналіз та розвиток системи таких обставин; навчальному процесі – для підготовки навчально-методичних матеріалів та викладанні навчальних дисциплін «Кримінальне право. Загальна частина», «Кримінальне право. Особлива частина», «Медичне право», а також інших навчальних дисциплін, пов’язаних із вивченням правовідносин між медичним працівником та пацієнтом у процесі надання медичної допомоги.