Legal regulation of protection of land rights in Ukraine in the conditions of market transformations

Abstract

Стаття присвячена конституційно-правовому аналізу питань захисту прав на землю в Україні. Це зумовлено стрімким розвитком національного законодавства, створенням механізмів гарантування права власності на землю, регулюванням питань, пов’язаних із здійсненням права власності на землю, необхідністю захисту права приватної власності в умовах становлення ринку землі. Нормативне закріплення права власності є необхідною умовою функціонування правової системи. Таким чином, відображення гарантій права власності на землю в Конституції України є першочерговим завданням. Це створить фундаментальну основу для чинного законодавства та забезпечить комплексне правове регулювання земельних відносин. Чітке нормативне закріплення гарантій права власності на землю в Конституції України є необхідною умовою ефективного функціонування системи захисту права власності на землю. Акцентовано увагу на тому, що в Конституції України проголошено основні принципи земельних відносин, згідно з якими право на землю є абсолютним правом і гарантується державою українському народу, а отже, і кожному громадянину. Проте не всі конституційні принципи реалізуються належним чином. Органи державної влади, відповідальні за встановлення правового режиму всіх земель, повинні взяти на себе відповідальність за повну інституціоналізацію конституційних норм. У результаті проведеного дослідження дійшли висновку, що питання конституційного захисту прав на землю залишаються недостатньо дослідженими та потребують детального аналізу та обґрунтування. Для формування якісної законодавчої системи держава має прагнути до досконалості та брати приклад із зарубіжних країн із ефективним та добре врегульованим земельним законодавством. Важливе значення для ефективного функціонування системи захисту права власності на землю має чітке нормативне закріплення в Конституції України гарантій права власності на землю. Загалом досвід країн ЄС є дуже корисним для України, але його застосування має враховувати національну специфіку та унікальні суспільні відносини.