Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20498
Назва: Правове регулювання просторового планування в контексті кліматичних змін
Автори: Ігнатенко, І.В.
Лейба, Л.В.
Ключові слова: використання земель
забудова земель
охорона земель
екологізація
просторове планування
містобудівна діяльність
планування територій
землі територіальних громад
land use
land development
land protection
greening
spatial planning
urban planning activities
territorial planning
lands of territorial communities
Дата публікації: 2025
Видавець: НЮУ ім. Ярослава Мудрого
Бібліографічний опис: Ігнатенко І. В. Правове регулювання просторового планування в контексті кліматичних змін / Ігнатенко І. В., Лейба Л. В. // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2025. - Вип. 2. - С. 432-439.
Короткий огляд (реферат): Просторове планування визначено як критично важливий механізм, за допомогою якого можна сприяти адаптації до зміни клімату. Розглядається роль просторового планування як інструменту адаптації до зміни клімату. Оскільки українське законодавство та міжнародні правові акти вимагають інтеграції адаптаційних заходів до зміни клімату у процеси планування територій, було проведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють адаптацію містобудівної документації до кліматичних змін. Зроблено висновок, що для вдосконалення українського законодавства у сфері просторового планування необхідно вжити комплексних заходів, що забезпечать сталий розвиток та адаптацію територіальних громад до змін клімату. Одним із першочергових кроків є інтеграція обов’язкових кліматичних показників у містобудівні норми, що дозволить забезпечити більш точне прогнозування наслідків змін клімату та прийняття ефективних рішень щодо планування територій. Впровадження системи моніторингу дотримання екологічних стандартів у містобудуванні стане важливим інструментом контролю за виконанням встановлених норм та стандартів. Це дозволить вчасно виявляти порушення та забезпечувати належний рівень охорони довкілля. Створення нормативних вимог щодо використання природоорієнтованих рішень у міському середовищі є ще одним важливим етапом. Впровадження природоорієнтованих рішень, таких як створення зелених та водоутримувальних зон, а також оптимізація забудови з урахуванням ризиків змін клімату, має важливе значення для підвищення адаптивної здатності територіальних громад. Це дозволяє зменшити негативний вплив природних катаклізмів, таких як повені чи спека, і забезпечити збереження екосистем, що мають важливе значення для благополуччя людей. Попри наявність нормативної бази, практика її реалізації стикається з численними труднощами. Недостатня імплементація кліматичних критеріїв у містобудівну документацію часто призводить до відсутності чіткої стратегії адаптації до змін клімату на місцевому рівні. Крім того, відсутність чітких механізмів контролю за дотриманням екологічних стандартів може призводити до неефективного використання ресурсів та несанкціонованих змін у містобудівній політиці, що погіршує ситуацію з кліматичною адаптацією.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20498
Розташовується у зібраннях:Наукові статті кафедри земельного та аграрного права

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ignatenko_432-439.pdf231.75 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.