Притягнення до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності: теоретико-прикладні проблеми регламентування

Abstract

У статті висвітлено проблемні питання, пов’язані з притягненням до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу. Звернено увагу на те, що суттєвим недоліком Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» є відсутність таких дефініцій, як «академічна відповідальність», «види академічної відповідальності», «академічний проступок», що значно ускладнює притягнення до академічної відповідальності педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти та здобувачів освіти на практиці. Запропоновано авторське визначення терміну «академічна відповідальність»: це різновид юридичної відповідальності, яка настає за порушення академічної доброчесності педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти, здобувачів освіти в наукових установах та закладах освіти і тягне за собою негативні наслідки державного впливу в разі вчинення ними академічного правопорушення. Надано критичну оцінку переліку порушень академічної доброчесності. Зазначено, що в чинному освітньому законодавстві відсутня диференціація порушень, пов’язаних з підготовкою кадрів вищої кваліфікації (магістрантів, докторантів та ін.). Звернено увагу на те, що в Законі України «Про освіту» встановлено перелік порушень академічної доброчесності, в якому в один ряд поставлені правопорушення, які є зовсім різними за ступенем своєї суспільної шкоди, наприклад, самоплагіат і хабарництво. Авторкою встановлено, що Закон України «Про вищу освіту» містить перелік стягнень за порушення академічної доброчесності не для всіх учасників освітнього процесу, а лише для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів освіти та здобувачів освіти. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства щодо чіткого визначення об’єктивних критеріїв підстав обрання виду академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності. Зроблено висновок, що академічна відповідальність є багатозначним поняттям, зокрема, видом соціальної, корпоративної, морально-етичної, юридичної відповідальності, є різновидом державного примусу. Запропоновано узгодити положення освітнього законодавства з Кодексом законів про працю України, Цивільним кодексом України, Кримінальним кодексом України та іншими законами, в яких будуть регламентовані види та міри покарання за порушення академічної доброчесності. Доведено, що академічна відповідальність може бути юридичною (цивільною, трудовою, адміністративно, кримінальною), соціальною, морально-етичною, корпоративною відповідальністю. Таким чином, академічна відповідальність має точки перетину з юридичною відповідальністю. Аргументовано необхідність на законодавчому рівні закріпити визначення поняття «академічна відповідальність» та детально регламентувати всі процедурні аспекти притягнення до академічної відповідальності учасників освітнього процесу.