Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19742
Назва: Особливості конструкції складу дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 КК України)
Автори: Рубащенко, М.А.
Ключові слова: повалення конституційного ладу
захоплення державної влади
усічений склад злочину
злочини проти основ національної безпеки України
overthrow of the constitutional system
seizure of state power
coup d'état
construction of the composition of the crime
crimes against the basis of national security of Ukraine
Дата публікації: 2022
Видавець: НЮУ ім. Ярослава Мудрого
Бібліографічний опис: Рубащенко М. А. Особливості конструкції складу дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 КК України) / М. А. Рубащенко // Юридичний науковий електронний журнал. – 2022. – № 9. – С. 430-433.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються законодавчі особливості конструкції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.109 КК України: дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Встановлено, що головною особливістю цього складу, яка свідчить про його унікальність та нетиповість, є законодавче формулювання «дія, вчинена з метою…». Такий спосіб відображення норми права у тексті закону йде в розріз усталеному підходу, характерному для більшості інших статей Особливої частини КК України: об’єктивна сторона злочину згідно ч.1 ст.109 КК полягає формально у будь-яких діях, які релевантні об’єкту цього злочину, а реальний зміст цих дій повністю визначається суб’єктивною ознакою – метою. У реальній дійсності для досягнення злочинної мети, наприклад реально захопити державну владу, потрібна сукупність величезної кількості дій, при чому вкрай різноманітних, та як правило ще й з залученням багатьох осіб. Ця унікальність конструкції дає підстави сформувати специфічні правила кваліфікації злочину: 1) склад злочину є екстраусіченим – дії, які описані в статтях 14 та 15 КК України, у разі їх вчинення з вказаною у ч.1 ст.109 КК України метою, утворюють закінчений злочин; тобто ступінь усіченості є максимальним – до стадії готування до злочину; 2) дії, описані в частинах 3 – 5 статті 27 КК України (дії організатора, підбурювача і пособника), у разі їх вчинення з вказаною у ч.1 ст.109 КК України метою, також є «діями, вчиненими з метою…», а отже є виконанням об’єктивної сторони злочину (співвиконанням); 3) у випадку, коли дія, вчинювана з відповідною метою, містить усі ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого іншою статтею КК України, вона підлягає кваліфікації за правилом про сукупність кримінальних правопорушень (ст. 33 КК України).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19742
Розташовується у зібраннях:Наукові статті кафедри кримінального права № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Rubaschenko_430-433.pdf427.5 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.