Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19207
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРозгон, О.В.-
dc.date.accessioned2022-01-16T12:58:50Z-
dc.date.available2022-01-16T12:58:50Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationРозгон О. В. Позначення, які можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу / О. В. Розгон // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. – Одеса, 2021. – № 52. – С. 40–43. DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.52.9uk_UA
dc.identifier.issn2311-9012-
dc.identifier.urihttp://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc52/11.pdf-
dc.identifier.urihttps://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/19207-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.52.9-
dc.description.abstractУ статті було з’ясовано питання застосування критерію «здатність позначення вводити в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу», як підстави для визнання недійсним свідоцтва України на комбінований знак для товарів і послуг. Дослідження здійснюється не тільки в контексті національного, а й міжнародного законодавства. Автором порівнюються визначення «торговельна марка» та «знак для товарів і послуг», що містяться у ст. 492 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Директиві № 2006/114 / ЄС про введення в оману та порівняльну рекламу, Директиві № 2005/29/ЄС про недобросовісну комерційну практику. Особлива увага в статті приділяється дослідженню підстав для набуття правової охорони торговельної марки (знака для товарів і послуг), вивченню змісту виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, які власник свідоцтва товарів і послуг може передавати повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві, з’ясуванню підстав припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, а також визначенню особливостей припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг як способу захисту цивільних прав та інтересів. Було проаналізовано поняття «знак для товарів і послуг», «торговельна марка», «оманливе позначення». Зроблено висновок, що терміни «знак для товарів і послуг» і «торговельна марка» існують паралельно, ототожнюються, їх можна використовувати разом, тому що це не змінює сутності явища. Хоча доречніше використовувати термін «торговельна марка», оскільки визначення «торговельна марка» є більш змістовним. Автором аргументовано, що ліцензійні договори як підстава належності майнових прав на промисловий зразок могли бути укладені виключно на час дії патенту, а після закінчення цього строку сторона договору не має прав на підставі укладених ліцензійних договорів щодо відповідного промислового зразка. Також у статті були наведені приклади рішень колегії Апеляційної палати щодо відмови в наданні правової охорони відповідно до законодавства у сфері інтелектуальної власності та постанова КГС ВС за справою про визнання недійсним свідоцтва України на комбінований знак для товарів і послуг.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрогоuk_UA
dc.subjectпозначенняuk_UA
dc.subjectтоварru_RU
dc.subjectоманаru_RU
dc.subjectпослугаuk_UA
dc.subjectторговельна маркаru_RU
dc.subjectправова охоронаuk_UA
dc.subjectліцензійний договірuk_UA
dc.titleПозначення, які можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугуuk_UA
dc.typeArticle-
Розташовується у зібраннях:Наукові статті НДІ ПЗІР

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3.pdf377.88 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.