Диференціація процедури позасудового затримання залежно від форми досудового розслідування в контексті реалізації завдань кримінального провадження

Abstract

У тезах розглядається питання диференціації процедури позасудового затримання залежно від форми досудового розслідування в контексті реалізації завдань кримінального провадження. Автор проаналізував статтю 298-2 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачила спеціальну процедуру затримання осіб, які вчинили кримінальний проступок, в аспекті її відповідності Конституції України та Європейської Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, а також забезпечення застосування належної правової процедури. Зроблено висновок про те, що відповідно до статей 8 і 29 Конституції України підставою позасудового затримання може бути лише нагальна необхідність перепинити злочин, а затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді чи суду.

В тезисах рассматривается вопрос дифференциации процедуры внесудебного задержания в зависимости от формы досудебного расследования в контексте реализации задач уголовного производства. Автор проанализировал статью 298-2 Уголовного процессуального кодекса Украины, которая предусмотрела специальную процедуру задержания лиц, совершивших уголовный проступок, в аспекте ее соответствия Конституции Украины и Европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод, а также обеспечения применения надлежащей правовой процедуры. Сделан вывод о том, что в соответствии со статьями 8 и 29 Конституции Украины основанием внесудебного задержания может быть только насущная необходимость пресечь преступление, а задержание лица, совершившего уголовный проступок, возможно только на основании постановления следственного судьи или суда.