Феномен тілесності в перформативній парадигмі: від зібрання до проблематизації політичного

Abstract

Стаття присвячена сучасним дослідженням проблематики тілесності та її ролі у політичному дискурсі. Показано, що в умовах тілесної комунікації перформативний акт стає засобом прояву індивідуальності, способом входження у комунікацію, у тому числі, політичну. Розглянута перспектива проблематизації політичного, задана перформативною парадигмою та продовжена у працях Джудіт Батлер, а також інших дослідників нової політичної реальності. Розглянуті концепти зібрання, влади, прекарності, демократії, етичні джерела політизації тілесності тощо. Особливу увагу звернено на те, що феномен виходу людей на вулицю, спричинений уразливістю та драматизмом особистих історій, змушує брати до уваги такі спонукальні мотиви, а також осмислювати умови та способи прийняття політичної позиції як такої.

Статья посвящена современным исследованиям проблематики телесности и ее роли в политическом дискурсе. Показано, что в условиях телесной коммуникации перформативный акт становится средством проявления индивидуальности, способом вхождения в коммуникацию, в том числе, политическую. Рассмотрена перспектива проблематизации политического, заданного перформативной парадигмой и продолженного в работах Джудит Батлер, а также других исследователей новой политической реальности. Рассмотрены концепты собрания, власти, прекарности, демократии, источников политизации телесности и пр. Особое внимание обращено на то, что феномен выхода людей на улицу, вызванный уязвимостью и драматизмом личных историй, заставляет принимать во внимание такие побудительные мотивы, а также осмысливать условия и способы принятия политической позиции как таковой.