Врачебная тайна: медицинский, уголовно-процессуальный и философско-правовой аспекты её разглашения (обзор)

Abstract

Мета дослідження – визначити предмет "лікарської таємниці", охарактеризувати суб'єкти, на яких лежить обов'язок зберігати в таємниці інформацію, що є предметом лікарської таємниці і за результатами даного дослідження внести авторські пропозиції щодо уточнення найменування для конфіденційної медичної інформації в законодавстві в галузі медицини, кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві. У статті досліджено питання, пов'язані з правом кожної людини на конфіденційність медичної інформації, яка законодавчо визначена як «лікарська таємниця». На підставі аналізу міжнародних нормативно-правових актів, рішень Європейського суду з прав людини, законодавств України і Грузії з досліджуваного питання, з використанням основ філософії права, здійснено комплексне дослідження поняття «лікарська таємниця», визначені суб'єкти, які відповідно до своїх професійних і службових обов'язків повинні її зберігати. Використано наукові методи: логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, аналіз і синтез. На підставі проведеного дослідження автори вносять ряд пропозицій щодо вдосконалення деяких норм, які регулюють медичну діяльність, зокрема зміни редакції статті 40 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», статті 145 Кримінального кодексу України та статті 65 Кримінального процесуального кодексу України.

Цель исследования – определить предмет “врачебной тайны”, охарактеризовать субъекты, на которых лежит обязанность сохранять в тайне информацию, являющуюся предметом врачебной тайны и по результатам данного исследования внести авторские предложения по уточнению наименования для конфиденциальной медицинской информации в законодательстве в области медицины, уголовном и уголовно-процессуальном законодательстве. В статье исследованы вопросы, относящиеся к праву каждого человека на конфиденциальность медицинской информации, которая законодательно определена как «врачебная тайна». На основании анализа международных нормативно-правовых актов, решений Европейского суда по правам человека, законодательств Украины и Грузии по исследуемому вопросу, с использованием основ философии права, осуществлено комплексное исследование понятия «врачебная тайна», определены субъекты, которые в соответствии со своими профессиональными и служебными обязанностями, должны ее сохранять. Использованы научные методы: логический, системно-структурный, сравнительно-правовой, анализ и синтез. На основании проведенного исследования авторы вносят ряд предложений по усовершенствованию некоторых норм, регулирующих медицинскую деятельность, в частности изменения редакции статьи 40 закона Украины «Основы законодательства Украины об охране здоровья», статьи 145 Уголовного кодекса Украины и статьи 65 Уголовного процессуального кодекса Украины.