Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/18321
Назва: | Філософія як навчальна дисципліна в ситуації кризи освіти |
Автори: | Деніско, Людмила Пилипенко, Світлана Мошинська, Олена |
Ключові слова: | навчальна філософія криза освіти маргінальність філософії зміни форми навчання educational teaching crisis of education marginality of philosophy changes forms of teaching |
Дата публікації: | 2019 |
Бібліографічний опис: | Деніско Л. Філософія як навчальна дисципліна в ситуації кризи освіти / Л. Деніско, С. Пилипенко, О. Мошинська // Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. – 2019. – Вип. 24. – С. 32–39. |
Короткий огляд (реферат): | Сучасне суспільство є досить складним та динамічним. Про це свідчить неоднозначність визначення сучасного суспільства, що відображає полярність моделей освіти та множинність освітніх викликів. Для вирішення наявних проблем пропонуються різні моделі, рішення, програми подолання кризи. Ідеться про перехід системи освіти від принципу підпорядкованості інститутів освіти до принципів автономії та відповідальності перед суспільством за результати своєї освітньої діяльності. Освітні практики, побудовані на принципах абсолютизації сцієнтизму, монологізму, авторитарності, вертикалі підпорядкування, консерватизму та одномірності навчання нині не відповідають вимогам сучасності і викликають значну критику. Для освіти головним пріоритетом має бути людина в її ціннісному вимірі. І це є одним із головних напрямів трансформації освіти. Сьогодні є труднощі, пов’язані з ефективним використанням фахових знань. Це підсилює бажання молоді отримувати освіту за стандартами Західної Європи. Криза освіти торкнулася не лише інститутів освіти, взаємин із соціумом, державою, але й змісту дисциплін та методики їх викладання. Це стосується і викладання філософії. Ідеться про впровадження нових технологій, нових практик викладання дисциплін: візуально-образну практику. Проте не йдеться про усунення мовного викладання філософії. Маємо стверджувати, що консерватизм, догматизм, монологічність у викладанні філософії не сприяє збільшенню зацікавленості у слухачів. Потребують змін і форми проведення семінарських занять. Технологія вивчення, опанування філософії на семінарах у наш час не може будуватися в контексті монологічної парадигми. Вивчення філософії – це намагання пізнати, розкрити, з’ясувати непізнане, що не існує в межах наявних уявлень. Викладання філософії в сучасній вищій школі потребує поєднання її академічного та публічного виміру. Однією з причин кризи освіти є поява технологічної особистості та технологізація освіти як життєдіяльності людини. Нині ми є свідками переходу від культури слів до культури образів. Інтернет та комп’ютер стають чинниками отримання знань. Сучасний стан креативних індустрій потребує оновлення знань у викладанні філософії: за наявності великої кількості підручників вони не висвітлюють новітні реалії сьогоднішнього життя у всіх його вимірах. Філософія як навчальна дисципліна має стати не синонімом, не курсом абстрактних доктрин, положень, а курсом уважного подання і ставлення до життя людини. Нове ставлення до філософії у студентів можна сформувати, змінивши стан філософії в суспільному житті, котра, на жаль, у сучасних умовах існує як маргінальний духовний феномен. |
Опис: | Modern society is quite complex and dynamic. This is evidenced by the ambiguity of the definition of modern society, reflecting the polarity of education models and the plurality of educational challenges. Various models, solutions, programs to overcome the crisis are offered to solve existing problems. It is about the transition of the education system from the principle of subordination of educational institutions to the principles of autonomy and responsibility to society for the results of its educational activities. Educational practices built on the principles of absolutisation of scientism, monologism, authoritarianism, vertical subordination, conservatism and one-dimensional teaching today do not meet the requirements of modernity and cause considerable criticism. For education, the main priority must be a person in its value dimension. And this is one of the main directions of transformation of education. Today there are difficulties associated with the effective use of professional knowledge. This increases the desire of young people to receive education in accordance with Western European standards. The crisis of education has affected not only educational institutions, relations with society, state, but also the content of disciplines and methods of teaching them. This also applies to the teaching of philosophy. It is about introduction of new technologies, new practices of teaching disciplines: visual practice. However, this is not about eliminating the linguistic teaching of philosophy. We have to say that conservatism, dogmatism, monologism in the teaching of philosophy do not contribute to increasing the interest of the audience. There is a need for changes and forms of seminars. The technology of studying, mastering philosophy at seminars in our time cannot be built in the context of a monologue paradigm. The study of philosophy is an attempt to know, to disclose, to find out unidentified things that do not exist within existing representations. Teaching philosophy in modern high school requires a combination of its academic and public dimension. One of the reasons for the crisis of education is the emergence of technological personality and technology education as human life. Today we are witnessing a transition from the culture of words to the culture of images. Internet and computer are becoming factors in gaining knowledge. The current state of creative industries requires updating knowledge in the teaching of philosophy: With a large number of textbooks, they do not cover the latest realities of today’s life in all its dimensions. Philosophy as a discipline should not become synonymous with, not the course of abstract doctrines, provisions, but the course of attentive representation and attitude towards human life. A new attitude to the philosophy of students can be formed by changing the state of philosophy in public life, which, unfortunately, in modern conditions exists as a marginal spiritual phenomenon. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/24_2019/6.pdf https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/18321 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові статті кафедри іноземних мов № 1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Moshinska_32-39.pdf | 248.62 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.