Кримінологічна оцінка рівня і динаміки жорстокого поводження з тваринами в Україні та напрями його запобігання

Abstract

Наукову статтю присвячено кримінологічній оцінці таких статистичних показників жорстокого поводження із тваринами в Україні, як рівень злочинності, рівень судимості та їх динаміка, а також розгляду головних напрямів його запобігання. Підкреслено, що жорстоке поводження із тваринами – предмет для міждисциплінарних досліджень. Метою статті є проведення на основі даних офіційної статистичної звітності судових та правоохоронних органів аналізу сучасного стану жорстокого поводження з тваринами в Україні та визначення напрямів його запобігання. Розглянуто поняття жорстокості та жорстокого поводження. Визначено, що в суспільних науках поняття жорстокості переважно розуміється в нерозривному зв’язку із рисами конкретної особи, її моральними якостями та властивостями. Натомість у кримінальному праві України жорстоке поводження (в основі якого лежить поняття жорстокості) розглядається законодавцем як спосіб вчинення злочину, тобто є елементом об’єктивної сторони кримінально караного діяння. Проаналізовано зміни та доповнення, що були внесені у 2017 р. до ст. 299 КК України, яка визначає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. На основі аналізу статистичних даних судових і правоохоронних органів зроблено висновок, що динаміка показників як рівня злочинності, так і рівня судимості, за ст. 299 КК України, є не стабільною. Констатовано, що ці показники після 2017 р. мають тенденцію до зростання. Розглянуто триступеневу систему запобігання жорстокому поводженню з тваринами в Україні із розподілом таких заходів за рівнем на загально-соціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні. Зазначено, що в межах загально-соціального запобігання можна виокремити соціально-економічні, правові, організаційно-управлінські та культурно-виховні заходи. Спеціально-кримінологічне запобігання запропоновано здійснювати за трьома напрямами: нормативним, організаційно-управлінським, правоохоронним. Акцентовано, що основою запобігання жорстокому поводженню з тваринами є профілактична робота із конкретною особою (індивідуальний рівень запобігання злочинності).

Научная статья посвящена криминологической оценке таких статистических показателей жестокого обращения с животными в Украине, как уровень преступности, уровень судимости и их динамика, а также рассмотрению основных направлений его предотвращения. Подчеркнуто, что жестокое обращение с животными - предмет для междисциплинарных исследований. Целью статьи является проведение на основе данных официальной статистической отчетности судебных и правоохранительных органов анализа современного состояния жестокого обращения с животными в Украине и определение направлений его предотвращения. Рассмотрены понятие жестокости и жестокого обращения. Определено, что в общественных науках понятие жестокости преимущественно понимается в неразрывной связи с чертами конкретной личности, ее нравственными качествами и свойствами. Зато в уголовном праве Украины жестокое обращение (в основе которого лежит понятие жестокости) рассматривается законодателем как способ совершения преступления, то есть элементом объективной стороны уголовно наказуемого деяния. Проанализированы изменения и дополнения, которые были внесены в 2017 гг. До ст. 299 УК Украины, которая определяет уголовную ответственность за жестокое обращение с животными. На основе анализа статистических данных судебных и правоохранительных органов сделан вывод, что динамика показателей как уровень преступности, так и уровня судимости по ст. 299 УК Украины, является не стабильной. Констатировано, что эти показатели после 2017 г. Имеют тенденцию к росту. Рассмотрена трехступенчатая система предотвращения жестокого обращения с животными в Украине с распределением таких мероприятий по уровню на общесоциальные, специально-криминологические и индивидуальные. Отмечено, что в рамках общесоциального предупреждения можно выделить социально-экономические, правовые, организационно-управленческие и культурно-воспитательные мероприятия. Специально-криминологическое предупреждение предложено осуществлять по трем направлениям: нормативным, организационно-управленческим, правоохранительным. Акцентировано, что основой предотвращения жестокого обращения с животными является профилактическая работа с конкретным лицом (индивидуальный уровень предупреждения преступности).