Законодавчі дефініції як засіб забезпечення відносної визначеності у праві

Abstract

Автор аналізує правову природу законодавчих дефініцій, основні наукові підходи щодо доцільності їх використання у законодавстві. Провідною ідеєю є твердження про те, що законодавчі дефініції виступають одним із необхідних засобів забезпечення принципу правової визначеності, що витікає із принципу верховенства права. Автор наголошує, що загальним правилом у використанні законодавчих дефініцій має бути те, що законодавець завжди повинен об'єктивно оцінювати ситуацію, і передбачати будь-який ризик неправильного розуміння того чи іншого терміна, запобігаючи цьому за допомогою введення відповідної дефініції.

Автор анализирует правовую природу законодательных дефиниций, основные научные подходы к целесообразности их использования в законодательстве. Ведущей идеей является утверждение о том, что законодательные дефиниции выступают одним из необходимых средств обеспечения принципа правовой определенности, что вытекает из принципа верховенства права. Автор отмечает, что общим правилом в использовании законодательных дефиниций должно быть то, что законодатель всегда должен объективно оценивать ситуацию, и предусматривать любой риск неправильного понимания того или иного термина, предотвращая это посредством введения соответствующего термина.