Axiological portrait of information society

Abstract

Актуальність статті зумовлена триваючою в суспільстві дискусією про переваги та недоліки інформатизації та інформаційного суспільства, його проблеми і ризики. Основне коло проблем пов'язано з постійною трансформацією та соціальною нестабільністю, а отже, й зміною світоглядного поля особистості; переваги інформаційного суспільства прийнято пов'язувати з постійним розвитком, творчістю, свободою і відкриттям нових шляхів реалізації особистості та її комунікаційних можливостей. Використовуючи принципи постнекласичної методології, автори досліджують проблему ціннісних змін в умовах інформаційного суспільства і виділяють при цьому деякі важливі контексти інфосоціогенезу: контекст мережних координацій, етичний контекст та символічний контекст (віртуалізація та міфологізація інформаційного простору). Обґрунтовується, що реалії сучасного суспільства формують численні, часом діаметрально протилежні, цінності, що призводить до знецінення кожної з них і позбавляє світогляд консолідуючого принципу. Автори описують сукупність механізмів мережевої координації особистості і показують, що їх дія (конструктивна і деструктивна) уможливлює надзвичайне урізноманітнення досвіду людини, який набувається через множинність і одночасність віртуальних практик у різних сферах життя (симулякризація) і часто хибно видається за справжній досвід особи. Показано, що етичні трансформації інформаційного суспільства найбільше пов'язані з темою соціальної стійкості особистості, яка часто не усвідомлює межі своєї свободи у інформаційному просторі, а символічний контекст інфосоціогенезу у вигляді віртуалізації та міфологізації, характеризується створенням та соціальною запитаністю культурних форм, що продукують віртуальні патерни реальності (симулякри).

Актуальность статьи обусловлена продолжающейся в обществе дискуссией о преимуществах и недостатках информатизации и информационного общества, его проблемы и риски. Основной круг проблем связан с постоянной трансформацией и социальной нестабильностью, а следовательно, и изменением мировоззренческого поля личности; преимущества информационного общества принято связывать с постоянным развитием, творчеством, свободой и открытием новых путей реализации личности и ее коммуникационных возможностей. Используя принципы постнеклассической методологии, авторы исследуют проблему ценностных изменений в условиях информационного общества и выделяют при этом некоторые важные контексты инфосоциогенеза: контекст сетевых координаций, этический контекст и символический контекст (виртуализация и мифологизация информационного пространства). Обосновывается, что реалии современного общества формируют многочисленные, порой диаметрально противоположные, ценности, что приводит к обесцениванию каждой из них и лишает мировоззрение консолидирующего принципа. Авторы описывают совокупность механизмов сетевой координации личности и показывают, что их действие (конструктивное и деструктивное) делает возможным чрезвычайное разнообразие опыта человека, который приобретается через множественность и одновременность виртуальных практик в различных сферах жизни (симулякризация) и часто неправильно представляется как настоящий опыт человека. Показано, что этические трансформации информационного общества более всего связаны с темой социальной устойчивости личности, часто не осознающей границ своей свободы в информационном пространстве, а символический контекст инфосоциогенеза в виде виртуализации и мифологизации характеризуется созданием и социальной востребованность культурных форм, продуцирующих виртуальные паттерны реальности (симулякры).