Иные уголовно-правовые последствия совершения общественно опасного деяния

Abstract

Статья посвящена проблеме определения содержания понятия «иные уголовно-правовые последствия», которое на сегодняшний день в уголовном законодательстве Украины не раскрывается. Вместе с тем утверждается, что, несмотря на тот факт, что законодатель в Уголовном кодексе Украины 2001 г. попытался придать больше определенности и четкости вопросу правовой регламентации указанного института, однако лишь путем системного толкования нормативного материала, анализа доктринальных наработок и исследования истории законодательного решения данной проблемы в те или иные периоды развития нашего государства, можно установить перечень иных, кроме наказания, видов уголовно-правовых последствий. Системное толкование положений закона об уголовной ответственности позволяет сделать заключение, что данный перечень представлен прежде всего иными мерами уголовно-правового характера (разд. ХІV УК Украины), мерами уголовно-правового характера относительно юридических лиц (разд. ХІV1 УК Украины) и принудительными мерами воспитательного характера (разд. ХV УК Украины). В статье изложен теоретический подход к решению проблемы установления составляющих, охватываемых понятием «иные уголовно-правовые последствия», содержания и целей, оснований, условий и порядка применения указанных последствий в национальном законодательстве. По данному вопросу сделан обзор основных позиций, которые существуют в уголовно-правовой доктрине Украины. Одновременно анализируются соответствующие подходы в теории и практике РФ, некоторых государств постсоветского пространства, а также в уголовном законодательстве государств Западной Европы и Северной Америки. Сделан вывод, что УК Украины 2001 г. более детально, чем предыдущий закон об уголовной ответственности, регламентирует применение принудительных мер медицинского и воспитательного характера. При этом изучение отечественных научных источников свидетельствует, что проблема иных уголовно-правовых последствий как таковая еще далека от своего окончательного решения, поскольку украинской уголовно-правовой науке в настоящее время присущ узко прагматический подход, ориентированный на раскрытие, хотя и всестороннее, но только какого-либо одного вида иных уголовно-правовых последствий. Кроме того, в статье проанализированы соответствующие законодательные новации в современном уголовном праве Украины. Особое внимание уделено установлению правовой природы специальной конфискации и ответственности юридических лиц.

Статтю присвячено проблемі визначення змісту поняття «інші кримінально-правові наслідки», яке на сьогоднішній день в кримінальному законодавстві України не розкривається. Разом з тим стверджується, що, незважаючи на той факт, що законодавець в Кримінальному кодексі України 2001 р спробував надати більше визначеності і чіткості питання правової регламентації вказаного інституту, однак лише шляхом системного тлумачення нормативного матеріалу, аналізу доктринальних напрацювань і дослідження історії законодавчого вирішення даної проблеми в ті чи інші періоди розвитку нашої держави, можна встановити перелік інших, крім покарання, видів кримінально-правових наслідків. Системне тлумачення положень закону про кримінальну відповідальність дозволяє зробити висновок, що даний перелік представлений перш за все іншими заходами кримінально-правового характеру (розд. ХІV КК України), заходами кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб (розд. ХІV1 КК України) і примусовими заходами виховного характеру (розд. ХV КК України). У статті викладено теоретичний підхід до вирішення проблеми встановлення складових, які охоплюються поняттям «інші кримінально-правові наслідки», змісту і цілей, підстав, умов та порядку застосування вказаних наслідків в національному законодавстві. З даного питання зроблено огляд основних позицій, які існують в кримінально-правовій доктрині України. Одночасно аналізуються відповідні підходи в теорії і практиці РФ, деяких держав пострадянського простору, а також в кримінальному законодавстві держав Західної Європи та Північної Америки. Зроблено висновок, що КК України 2001 р більш детально, ніж попередній закон про кримінальну відповідальність, регламентує застосування примусових заходів медичного і виховного характеру. При цьому вивчення вітчизняних наукових джерел свідчить, що проблема інших кримінально-правових наслідків як така ще далека від свого остаточного вирішення, оскільки українській кримінально-правовій науці в даний час притаманний вузько прагматичний підхід, орієнтований на розкриття, хоча і всебічне, але тільки якого- або одного виду інших кримінально-правових наслідків. Крім того, в статті проаналізовані відповідні законодавчі новації в сучасному кримінальному праві України. Особливу увагу приділено встановленню правової природи спеціальної конфіскації та відповідальності юридичних осіб.