Земельно-правові аспекти містобудівної діяльності

Abstract

Правова регламентація відносин щодо використання, охорони та відтворення земель, а також відносин у сфері містобудування тісно пов’язані між собою. Достатньо зазначити, що містобудівна діяльність може здійснюватися лише в межах земель, призначених під забудову. Тісне співвідношення правового регулювання відносин у зазначених сферах зумовлює необхідність аналізу певних правових явищ, які, з одного боку, займають самостійне місце у цих сферах, а з іншого – виконують роль об’єднуючого фактору. Містобудівне законодавство широко оперує терміном «територія». Територія виступає однією із форм включення землі у правові відносини. Важливу роль ця категорія відіграє у раціоналізації земельних відносин у населених пунктах з огляду на забезпечення охорони та поліпшення екологічного стану і середовища постійного проживання. Така мета досягається шляхом закріплення на законодавчому рівні нових правових вимог та обмежень щодо використання земель як в межах населених пунктів, так і за їх межами, що адресовані всім суб’єктам (органам влади, громадянам та юридичним особам).

Правовая регламентация отношений по использованию, охране и воспроизводству земель, а также отношения в сфере градостроительства тесно связаны между собой. Достаточно отметить, что градостроительная деятельность может осуществляться только в пределах земель, предназначенных под застройку. Тесное соотношение правового регулирования отношений в указанных сферах вызывает необходимость анализа определенных правовых явлений, которые, с одной стороны, занимают самостоятельное место в этих сферах, а с другой - выполняют роль объединяющего фактора. Градостроительное законодательство широко оперирует термином «территория». Территория выступает одной из форм включения земли в правовые отношения. Важную роль эта категория играет в рационализации земельных отношений в населенных пунктах с учетом обеспечения охраны и улучшения экологического состояния и среды постоянного проживания. Такая цель достигается путем закрепления на законодательном уровне новых правовых требований и ограничений по использованию земель как в пределах населенных пунктов, так и за их пределами, адресованные всем субъектам (органам власти, гражданам и юридическим лицам).