Екологічне право: роздуми про його витоки та перспективи розвитку

Abstract

Екологічному праву останніх років притаманне розширення кола суспільних відносин, що підпадають під дію його правових норм. Поряд із появою традиційних екологічних відносин – ландшафтних, флористичних, екомережевих, з’являються ядерні та енергетичні, розширюється ресурсна складова, яка не належить до усталених природних ресурсів, наприклад, побутові та радіаційні відходи, природно-кліматичний потенціал тощо. Разом з тим спостерігається тенденція до штучного виділення з екологічного права з фактичним паралельним функціонуванням окремих його складових. Особливо яскраво це проявляється на прикладі науки земельного права, представники якої вважають, що земельне право трансформувалось та вийшло на галузевий рівень системи права. Який шлях пройшло екологічне право та яке його майбутнє? Саме цьому питанню присвячена ця публікація.

Экологическое право последних лет характеризуется расширением круга общественных отношений, подпадающих под действие его правовых норм. Наряду с появлением традиционных экологических отношений – ландшафтных, флористических, экосетевых, появляются ядерные и энергетические, расширяется ресурсная составляющая, которая не относится к устоявшимся природным ресурсам, например бытовые и радиационные отходы, природно-климатический потенциал и тому подобное. Вместе с тем наблюдается тенденция к искусственному выделению из экологического права с фактическим параллельным функционированием отдельных его составляющих. Особенно ярко это проявляется на примере науки земельного права, представители которой считают, что земельное право трансформировалось и вышло на отраслевой уровень системы права. Какой путь прошло экологическое право, и каково его будущее? Именно этот вопрос рассматривается в статье.