Забезпечення прав та законних інтересів осіб під час проведення допиту на стадії досудового розслідування

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. Робота присвячена вирішенню теоретичних і практичних питань, пов’язаних із забезпеченням прав та законних інтересів осіб під час проведення допиту на стадії досудового розслідування. Досліджено основні наукові підходи до визначення поняття «допит» та сформульовано авторське розуміння мети цієї слідчої (розшукової) дії. Спираючись на нові підходи законодавця до нормативного регулювання порядку отримання показань, а також доктринальні дослідження, проведено класифікацію допитів. Розкрито сутність і виокремлено елементи механізму забезпечення прав та законних інтересів осіб під час проведення допиту на стадії досудового розслідування. Визначені особливості забезпечення прав та законних інтересів осіб під час проведення допиту малолітніх/неповнолітніх учасників кримінального провадження; одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. З’ясовано проблемні аспекти забезпечення прав та законних інтересів осіб під час використання окремих способів проведення допиту. На підставі проведеного дослідження, а також узагальнення правозастосовної практики виявлено дефекти нормативного регулювання проведення допиту на стадії досудового розслідування, а також сформульовано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность». – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2017. Работа посвящена исследованию теоретических и практических проблем, связанных с обеспечением прав и законных интересов лиц в ходе производства допроса на стадии досудебного расследования. На основании проведенного анализа существующих научных подходов к определению понятия «допрос», а также действующего уголовного процессуального законодательства сформулировано авторское понимание цели этого следственного (розыскного) действия. В частности, под целью допроса предлагается понимать возможность получения и фиксации в установленном УПК порядке показаний, объективно отражающих действительность и указывающих на обстоятельства, имеющие значение для уголовного производства и подлежащих доказыванию. Основываясь на новых подходах законодателя к нормативному регулированию порядка получения показаний на стадии досудебного расследования, а также доктринальных исследованиях, проведена классификация допросов. В диссертации раскрыта сущность и указаны элементы механизма обеспечения прав и законных интересов лиц в ходе проведения допроса на стадии досудебного расследования. Установлено, что обязательным условием реализации конституционной обязанности государства относительно обеспечения прав лиц, дающих показания, является надлежащее взаимодействие элементов этого механизма. Отдельное внимание уделяется рассмотрению особенностей обеспечения прав и законных интересов допрашиваемых лиц при проведении допроса малолетних/несовершеннолетних участников уголовного производства, а также одновременного допроса двух и более уже допрошенных лиц для выяснения причин разногласий в их показаниях. Утверждается, что в зависимости от способов проведения допроса следует выделять такие его виды, как допрос свидетеля, потерпевшего в ходе досудебного расследования в судебном заседании и допрос в режиме видеоконференции. Анализируются проблемные аспекты обеспечения прав и законных интересов лиц, допрашиваемых с помощью вышеуказанных способов. Руководствуясь проведенным исследованием, а также обобщением правоприменительной практики, выявлены дефекты нормативного регулирования проведения допроса на стадии досудебного расследования, а также сформулированы научно обоснованные предложения, направленные на усовершенствование действующего уголовного процессуального законодательства.