Міжнародні договори України про правову допомогу в цивільних справах

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню міжнародних договорів України про правову допомогу в цивільних справах як актів міжнародного права, зокрема, особливості їх укладення, реалізації та припинення. Також з’ясовано особливості правонаступництва України щодо цієї групи договорів з огляду на вимоги ст.7 Закону України «Про правонаступництво України». Розглянуто сучасні світові тенденції договірно-правового регулювання надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах та звернуто увагу на такі новели, як появу органів міжнародного контролю за дотриманням норм досліджуваних багатосторонніх договорів. У роботі звернуто увагу на характерні ознаки двосторонніх, регіональних і загальних договорів про правову допомогу в цивільних справах, укладених за участю України, зокрема встановлено, що всі вони мають спільні риси, що забезпечує формування єдиних міжнародно-правових просторів правової допомоги в різних сферах її надання. У дисертації розглянуто питання імплементації в Україні норм міжнародних договорів про правову допомогу в цивільних справах, зокрема, з урахуванням того, що надання згоди на їх обов’язковість не завжди відбувається шляхом ратифікації, а також враховуючи сприйняття українським законодавством та судовою практикою концепції самовиконуваних міжнародно-правових норм. З огляду на ст. 27 Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року в роботі надано міжнародно-правову оцінку клаузулам про «публічний порядок», «національну безпеку», «суверенітет» та «національне законодавство» в договорах про правову допомогу в цивільних справах.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины. – Харьков, 2017. Диссертация посвящена комплексному исследованию международных договоров Украины о правовой помощи по гражданским делам как актов международного публичного права. В работе исследованы предмет, объект таких договоров, особенности их заключения, исполнения и прекращения. Изучены теоретические и практические аспекты международного правопреемства Украины относительно исследуемой договоров. Сформулированы обоснования того, что процесс правопреемства Украины в данном сегменте международных договоров следует считать de facto завершенным. Рассмотрены современные мировые тенденции и новеллы в договорно-правовом регулировании оказания международной правовой помощи по гражданским делам. Выявлены и исследованы характерные признаки двусторонних, региональных и общих договоров о правовой помощи по гражданским делам, заключенных с участием Украины. При этом особое внимание уделено идентификации тех общих для таких договоров норм, которые направлены на формирование единых международно-правовых пространств предоставления правовой помощи. В этой связи критически исследована практика применения принципа универсальности участия в общих международных договорах. Робота дает представление об органах международного контроля, созданных договорами о правовой помощи, и о правовых последствиях их деятельности для международной унификации законодательства государств-участников. В диссертации рассмотрены вопросы имплементации в Украине норм международных договоров о правовой помощи по гражданским делам, в частности тех из них, которые были заключены без условия ратификации. Особый интерес представляет в этой связи исследование проблемных вопросов реализации в украинских судах самоисполняющихся норм исследуемых договоров, а также предложения по совершенствованию такой практики. С учетом ст. 27 Конвенции о праве международных договоров 1969 г. в работе дана международно-правовая оценка включения в договоры о правовой помощи по гражданским делам клаузул о «публичном порядке», «национальной безопасности», «суверенитете» и «национальном законодательстве».