Штучний інтелект та окремі питання кримінального права

Abstract

В статті досліджуються окремі питання розвитку та застосування штучного інтелекту в умовах, коли відповідальність вже не може бути покладена на його розробника та(або) користувача – керування безпілотним транспортним засобом в умовах аварійної ситуації (ст. 39 КК України), проведення хірургічної операції (ч.1 ст. 140 КК України), використання масиву інформації Big Data під час проведення виборчого процесу (ч.1 ст. 157, або ч.3 ст. 160 КК України), висловлене застереження щодо безпідставного формулювання кваліфікуючих обставин та(або) нових складів злочинів з використанням новітньої термінології «гаджет», «тролінг», «фішінг» тощо, розглянуто можливість застосування до самодосконалого штучного інтелекту окремих заходів кримінально-правового впливу.

В статье исследуются отдельные вопросы развития и применения искусственного интеллекта в условиях, когда ответственность уже не может быть возложена на его разработчика и (или) пользователя - управление беспилотным транспортным средством в условиях аварийной ситуации (ст. 39 УК Украины), проведение хирургической операции (ч .1 ст. 140 УК Украины), использование массива информации Big Data во время проведения избирательного процесса (ч.1 ст. 157, или ч.3 ст. 160 УК Украины), сформулировано предостережение относительно безосновательного формулирования квалифицирующих обстоятельств и (или) новых составов преступлений с использованием новейшей терминологии «гаджет», «троллинг», «фишинг» и т.п., рассмотрена возможность применения к самодостаточному искусственному интеллекту отдельных мер уголовно-правового воздействия.