Правові основи охорони біорізноманіття в Україні та Європейському Союзі у другій половині ХХ ст.: історико-правове дослідження

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертацію присвячено всебічному дослідженню законодавчого матеріалу, архівних документів та іноземних джерел задля узагальнення історико-правового досвіду регулювання охорони біорізноманіття в Україні та Європейському Союзі у другій половині ХХ ст. Окреслено і проаналізовано головні етапи, напрями та історичні закономірності розвитку правових основ охорони біорізноманіття. Відзначено особливості підходу до охорони основних елементів БР за концепціями ex-situ й in-situ та їх історико-правове становлення. Зроблено висновок про тотожність головних принципів і векторів в охороні БР в українському законодавстві та нормативному матеріалі ЄС, таких як: 1) принцип планування; 2) комплексний характер; 3) принцип субсидіарності; 4) принцип гласності; 5) наукова обґрунтованість; 6) принцип забезпечення екосистемної рівноваги, що можливо порівняти з сучасною світовою природоохоронною концепцією сталого розвитку (sustainable development).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украини, Харьков, 2017. Диссертация посвящена обобщению историко-правового опыта регулирования охраны биоразнообразия в Украине и Европейском Союзе во второй половине ХХ в. Определена источниковая база проблемы, сформулировано авторское определение понятия «биоразнообразие» в юридическом контексте. Определены и проанализированы основные этапы, направления и исторические закономерности развития правовых основ охраны биоразнообразия. Раскрыты особенности подхода к охране основных элементов БР по концепциями ex-situ и in-situ, их историко-правовое становление. Установлено тождество главных принципов и векторов в охране БР в украинском законодательстве и нормативном материале ЕС, а именно: 1) принцип планирования; 2) комплексный характер; 3) принцип субсидиарности; 4) принцип гласности; 5) принцип научной обоснованности; 6) принцип обеспечения экосистемного равновесия и концепции устойчивого развития.