Організаційно-правовий механізм міжнародного співробітництва у сфері використання відновлюваних джерел енергії

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2016. Дисертацію присвячено розкриттю генези та специфіки міжнародного організаційно-правового механізму співробітництва у сфері відновлюваної енергетики, встановленню правового статусу окремих універсальних та регіональних організацій у цій сфері, а також особливостей імплементації норм міжнародного права та права ЄС щодо відновлюваних джерел енергії у національне законодавство України. Визначено будову та особливості міжнародного організаційно-правового механізму в сфері відновлюваної енергетики як поліелементної та багаторівневої системи, в якій можна виділити власне організаційно-правову складову, що об’єктивується в сукупності міжнародних міжурядових організацій, їхніх органів, спеціалізованих установ, діяльність яких стосується співпраці держав у сфері відновлюваної енергетики; так і свого роду «мета-елемент», який охоплює діяльність численних неурядових організацій, рухів, асоціацій вчених тощо. Останні опосередковано впливають на рівень, глибину та ефективність міжнародного співробітництва в цій сфері.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2016. Диссертация посвящена исследованию эволюции и специфики международного организационно-правового механизма сотрудничества в области возобновляемой энергетики, определению правового статуса отдельных универсальных и региональных организаций в данной сфере, а также особенностей имплементации соответствующих норм международного права и права ЕС в национальное законодательство Украины. Установлено, что развитие международно-правового регулирования использования возобновляемых источников энергии происходит в трех ключевых направлениях международного сотрудничества: охрана окружающей среды, экономика и энергетика. Одним из факторов интенсификации международно-правового сотрудничества в указанной сфере является концепция устойчивого развития. Определены структура и особенности международного организационно-правового механизма в сфере возобновляемой энергетики как полиэлементной и многоуровневой системы, в пределах которой можно выделить как собственно организационно-правовую составляющую, каковая объективизируется в совокупности международных межправительственных организаций, их органов, специализированных учреждений, деятельность которых связана с сотрудничеством государств в сфере возобновляемой энергетики, так и своего рода «мета-элемент», охватывающий деятельность многочисленных международных неправительственных организаций, движений, ассоциаций ученых и т.д. Последние опосредованно влияют на уровень, глубину и эффективность международного сотрудничества в этой сфере. Установлена правовая природа и значение публично-частных партнерств для развития международного сотрудничества в сфере правового регулирования возобновляемых источников энергии. Определена правовая природа и значение актов (рамочных условий, имплементационных соглашений) Международного энергетического агентства. Исследованы особенности функционирования Международного агентства по возобновляемо энергетике (IRENA) и его роль в обеспечении эффективного международного сотрудничества государств. Раскрыта специфика правовой регламентации сотрудничества государств по вопросам возобновляемой энергетики в Европейском Союзе и оценена роль Суда ЕС в этом процессе. Дана оценка влияния норм международного права и права ЕС на развитие законодательства Украины в сфере возобновляемой энергетики.