Пеналізація злочинів у сфері господарської та службової діяльності: пошук оптимальної моделі

Abstract

У статті досліджуються проблеми пеналізації злочинів у сфері господарської та службової діяльності, що належать до складних і недостатньо вирішених в теорії кримінального права, так званих «білокомірцевих злочинів» На думку автора існуюча система покарань за злочини у сфері господарської діяльності та службової діяльності внаслідок багатьох обставин призводила до фактичної безкарності осіб, які вчиняли такі злочини, тоді як реально відчутне покарання винним особам призначалося переважно як наслідок політичних рішень та (або) вибіркового правосуддя. Типова характеристика «білокомірцевих злочинців» показує, що застосування жорстких санкцій за ці злочини має на меті, перш за все, досягнення цілі загальної превенції, що зважаючи рівень корумпованості та тінізації економіки України, а також суспільну небезпечність таких злочинів, є цілком виправданим.

Загальна превенція корупційних злочинів, як свідчить міжнародний досвід, переважно досягається шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі, у тому числі й на тривалі строки. Додаткового опрацювання потребує, як вбачається, застосування покарання до вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 7 років, а також оптимізація караності злочинів у сфері службової діяльності невеликої та середньої тяжкості. Щодо останніх, то необхідно вивчити ефективність кожного із видів покарань, які передбачені за ці злочини, виключивши ті, які не відповідають характеру і ступеню суспільної небезпечності. Заміною цим видам покарань можуть стати громадські роботи я вид покарання. Добавимо, що це покарання є відчутним для «білокомірцевих злочинців», а у поєднанні з увагою до таких осіб у засобах масової інформації сприятиме досягненню мети спеціальної превенції.