Проблема часу в логіці історії

Abstract

У статті загострюється темпоральна проблематика в кордонах логіки історії. Вона торкається конфронтації між часом події, нарації й сприйняття історичного наративу. Уникнення цієї конфронтації виявляється можливим за допомогою освоєння техніки ігор з часом. Вільний рух знаків, вже не репрезентуючих зміст, а лише відтворюючих жести історії, відбито в деконструктивістській логіці серіацій копій і симулякрів. Стверджується нова, динамічна модель вираження історії, яка не задає смислів, але забезпечує їх народження та відкриття імовірнісних істин в результаті зіткнення численних контрфактів, що відбувається вже за межами цілісного переживання часу.

В статье заостряется темпоральная проблематика в пределах логики истории. Она касается конфронтации между временем события, наррации и восприятия исторического нарратива. Избежание подобной конфронтации представляется возможным при помощи освоения техники игр со временем. Свободное движение знаков, уже не репрезентирующих смысл, но лишь воспроизводящих жесты истории, отражено в деконструктивистской логике сериаций копий и симулякров. Утверждается новая, динамичная модель выражения истории, которая не задаёт смыслов, но обеспечивает их порождение и открытие вероятностных истин в результате столкновения многочисленных контрфактов, что осуществляется уже за пределами целостного переживания времени.