Правове регулювання відносин з вирощування та реалізації лікарських рослин сільськогосподарськими товаровиробниками

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2015. Дисертацію присвячено аналізу правового регулювання відносин з вирощування та реалізації лікарських рослин сільськогосподарськими товаровиробниками. Рекомендується розробити із залученням спеціалістів у галузі фармакогнозії, агрономії, фармації Державну комплексну цільову програму із підтримки культивування лікарських рослин сільськогосподарськими товаровиробниками, а також Порядок вирощування лікарських рослин сільськогосподарськими товаровиробниками. Аргументована необхідність удосконалення визначення лікарських рослин, наведеного в ст. 1 Закону України від 26 грудня 2002 року № 411-IV «Про насіння і садивний матеріал». Автором розроблені елементи правосуб’єктність сільськогосподарських товаровиробників як суб’єктів правовідносин з вирощування та реалізації лікарських рослин. Запропоновані умови договорів, які укладаються в процесі провадження сільськогосподарськими товаровиробниками діяльності з вирощування та реалізації лікарських рослин: положення про звільнення сільськогосподарського товаровиробника від відповідальності за порушення умов договору, що було викликано несприятливими природно-кліматичними умовами чи факторами; обов’язок страхування майнових ризиків сільськогосподарських товаровиробників, які проводять діяльність з вирощування та реалізації лікарських рослин, перед третіми особами. Крім того, рекомендується під час укладання договорів, що опосередковують діяльність з вирощування та реалізації лікарських рослин, враховувати наступні фактори: особливості чергування лікарських культур у сівозмінах; періоди росту, визрівання та досягнення найкращої якості лікарських рослин відповідно до свого призначення; швидку втрату лікарськими рослинами своїх корисних якостей після збирання; наукоємний характер діяльності з вирощування лікарських рослин.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 – земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2015. Диссертация посвящена анализу правового регулирования отношений по выращиванию и реализации лекарственных растений сельскохозяйственными товаропроизводителями. Автор предлагает с привлечением специалистов в отрасли фармакогнозии, агрономии, фармации разработать Государственную комплексную целевую программу по поддержке культивирования лекарственных растений сельскохозяйственными товаропроизводителями, а также Порядок выращивания лекарственных растений сельскохозяйственными товаропроизводителями. В диссертационной работе аргументирована необходимость внесения изменений в действующее законодательство Украины, в частности, предложена новая редакция определения «лекарственные растения», закрепленная в ст. 1 Закона Украины «О семенах и посадочном материале». Обоснована необходимость при разработке следующего перечня сельскохозяйственных культур, на которые предоставляется компенсация стоимости страховых услуг, учесть необходимость введения льготного страхования лекарственных растений путем внесения их в указанный перечень. Предлагается предусмотреть дополнительный случай обязательного страхования страхованием имущественных рисков производителей лекарственных растений за невыполнение или ненадлежащее выполнение договорных обязательств перед третьими лицами в связи с неблагоприятными природно-климатическими условиями или факторами, дополнив соответствующим пунктом Закон Украины «О страховании». С целью установления возможности применения мер государственной поддержки сельскохозяйственных товаропроизводителей, которые осуществляют деятельность по выращиванию и реализации лекарственных растений, таких как государственное регулирование цен на лекарственные растения, запрет дискриминации таких сельскохозяйственных товаропроизводителей при транспортировке продукции, в том числе, на экспорт, предлагается внести изменения в Закон Украины «О государственной поддержке сельского хозяйства Украины», дополнив перечень объектов ценового регулирования лекарственными растениями. Диссертантом выделены признаки специальной правосубъектности сельскохозяйственных товаропроизводителей как субъектов правоотношений по выращиванию и реализации лекарственных растений. Кроме того, автором разработаны принципы правового института выращивания и реализации лекарственных растений, а именно: 1) принцип приоритетности культивирования лекарственных растений перед заготовкой дикорастущего лекарственного сырья; 2) принцип обеспечения высокого качества лекарственных растений, которые культивируются; 3) принцип координации деятельности по выращиванию и реализации лекарственных растений сельскохозяйственными товаропроизводителями с нуждами фармацевтической промышленности; 4) принцип приоритетности отечественных лекарственных растений относительно импортированного лекарственного сырья. Автором установлено, что договоры, которыми опосредована деятельность сельскохозяйственных товаропроизводителей по выращиванию и реализации лекарственных растений, можно подразделить на следующие группы: а) договоры, которыми опосредована деятельность по приобретению имущественных прав на товары и услуги, необходимые для ведения сельскохозяйственной деятельности; б) договоры, которыми опосредованы внутренние отношения субъектов сельскохозяйственного производства; в) договоры, которыми опосредованы правоотношения по реализации сельскохозяйственной продукции.