Кримінальна відповідальність за окремі різновиди пропаганди

Abstract

Розглянуто окремі ознаки соціальної обумовленості кримінально-правової заборони публічних закликів до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (ст. 436 КК «Пропаганда війни») та пропаганди неонацистської ідеології (ст. 4361 КК «Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників»). Досліджено поняття «пропаганда» у складі цих та інших злочинів, зокрема, пропаганди культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації (ч.1 ст.300 КК), насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ч.2 ст.109 КК), посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч.1 ст.110 КК), терористичного акту (ч.1 ст.2582 КК), посягань на громадський порядок (ч.1 ст.295 КК), поширення порнографії (ч.1 ст.301 КК), геноциду (ч.2 ст.442 КК) тощо.