Екософія права як форма діатропічної методології

Abstract

Екософія права осмислюється як діатропічна методологія, котра передбачає розуміння сутності суб'єкт-суб'єктного дискурсу як такого, що виходить за межі проблеми відповідальності суб’єктів права стосовно природного середовища як чогось зовнішнього для них у площину їх діалогу з Природним універсумом, рахуючись з визнанням пріоритетності його прав відповідно до прав людини.

Экософия права осмыливается как диатропическая методология, которая предполагает понимание сущности субъект-субъектного дискурса как такого, который выходит за рамки проблемы ответственности субъектов права относительно природной среды, как чего-то внешнего для них, в плоскость их диалога с Природным универсумом, исходя из признания приоритета его прав относительно прав человека.

In this article the ecosofy of law is comprehended as the diatropical methodology, which involves understanding the essence of the subject-subject discourse as one that goes beyond the problem of legal entities’ liability in reference to the environment as something external to them, to the plane of their dialogue with the Natural universum, based on the recognition of the priority of its rights relatively to human rights.