Людиноцентричний та психологічний підходи у діяльності Національної поліції України та Національної гвардії України: правові та етичні аспекти

Abstract

У статті досліджується сутність та практичне значення людиноцентричного та психологічних підходів у діяльності Національної поліції України та Національної гвардії України крізь призму правових і етичних засад. Підкреслюється, що в умовах воєнного стану та трансформації системи сектору безпеки й оборони України пріоритетність прав і свобод людини набуває особливої ваги. Людиноцентричний підхід розглядається як концептуальна основа сучасної моделі публічного управління, орієнтованої на забезпечення гідності, безпеки та прав громадян. Аналізуються основні нормативно-правові акти, що визначають діяльність правоохоронних органів, зокрема Закон України «Про Національну поліцію», Закон України «Про Національну гвардію України» та інші акти, які регламентують етичні стандарти служби. Висвітлюється роль професійної етики, службової дисципліни, комунікаційної культури й довіри суспільства як ключових чинників ефективної реалізації людиноцентричного підходу. Окрему увагу приділено порівняльному аналізу міжнародних практик дотримання стандартів прав людини у діяльності правоохоронних органів та їх імплементації в українське законодавство. Обґрунтовується необхідність посилення етичної підготовки особового складу, підвищення прозорості діяльності силових структур та удосконалення механізмів цивільного контролю. Робиться висновок, що ефективне впровадження людиноцентричного підходу сприяє підвищенню рівня довіри до Національної поліції України та Національної гвардії України, формує позитивний імідж держави як правової та демократичної, орієнтованої на цінність людського життя та верховенство права.