Інститут реабілітації та адаптації військовослужбовців у системі військового права (на прикладі військовослужбовців – співробітників розвідувальних та контррозвідувальних органів)

Abstract

Стаття присвячена висвітленню ключових аспектів нормативно-правового регулювання застосування інституту адаптації та реабілітації щодо військовослужбовців, які проходять службу у системі розвідувальних та контррозвідувальних органів України. На основі аналізу положень чинного законодавства України, було запропоновано авторські особливості регуляторної дій інституту адаптації та реабілітації. Зокрема, встановлено, що зазначений інститут є галузевим інститутом військового права, за особливостями змісту належить до матеріальних інститутів, оскільки норми права, які складає цей інститут визначають, передусім, права та обов'язки. Також підкреслено, що за функціональною приналежністю інституту адаптації та реабілітації військовослужбовців – співробітників розвідувальних органів цей інститут є регулятивним і має охоронну складову. Обґрунтовано позицію про те, що інститут адаптації і реабілітації за ієрархією в системі інститутів військового права є основним, так як виступає базою для гарантування правового статусу військовослужбовців та членів їх сімей, робить суттєвий внесок у стабілізацію базових засад проходження військової служби, формує основу для належного виконання обов'язків військовослужбовцями для забезпечення національної безпеки та оборони України. Обґрунтовано висновок про те, що правовий інститут реабілітації та адаптації військовослужбовців у системі військового права (на прикладі військовослужбовців – співробітників розвідувальних та контррозвідувальних органів) займає чільне місце як у межах основного правового інституту соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, так і у межах військового права в цілому. Субінститут адаптації та реабілітації військовослужбовців – співробітників розвідувальних органів є сукупністю правових норм, що регулюють певний тип (певну групу) однорідних суспільних відносин у межах основного інституту – соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей. Субінститут реабілітації та адаптації військовослужбовців традиційно існував у межах військового права. Зокрема, питання адаптації традиційно були на часі та актуалізувалися довгими процесами скорочення Збройних Сил та інших військових формувань, що здійснювалося особливо інтенсивно на початковому етапі розвитку Української державності. При цьому законодавець питання адаптації військовослужбовців розглядав у системі основних прав військовослужбовців, пов'язаних з проходженням військової служби. Так, відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету. Проте у сучасних умовах інститут адаптації отримав нові аспекти реалізації. Встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після їх звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Що стосується реабілітації, то на законодавчому рівні про неї йдеться у межах права військовослужбовців на охорону здоров’я, медичну допомогу та біологічне батьківство (материнство).