Правове регулювання ринку ритуальних послуг України

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу правового регулювання ринку ритуальних послуг в Україні. Розглянуто нормативно-правову базу, що регулює відносини у сфері поховання та похоронної справи, проаналізовано ключові законодавчі акти та підзаконні нормативні документи. На основі аналізу законодавства здійснено дослідження змісту ритуальних послуг, їх класифікації та особливостей надання. Особлива увага приділена проблемам та недолікам чинного законодавства, які гальмують розвиток цієї сфери економіки та ускладнюють діяльність суб’єктів господарювання. Встановлено, що ринок ритуальних послуг в Україні потребує більш чіткого правового регулювання з урахуванням європейських стандартів та міжнародної практики, зокрема досвіду країн Європейського Союзу. З’ясовано роль державних органів влади та органів місцевого самоврядування у здійсненні регулювання та контролю над якістю надання ритуальних послуг, визначено їх повноваження та відповідальність. Виявлено нагальну потребу у створенні єдиного реєстру надавачів ритуальних послуг та запровадженні ефективної системи ліцензування, яка б забезпечила підвищення якості послуг та захист інтересів споживачів. Запропоновано конкретні напрями вдосконалення законодавства щодо захисту прав споживачів ритуальних послуг, встановлення мінімальних стандартів якості обслуговування, розробки дієвого механізму розгляду скарг та компенсації матеріальної і моральної шкоди. Дослідження свідчить про необхідність гармонізації українського законодавства з нормами європейського права та запровадження євроінтеграційних підходів до регулювання цієї важливої соціальної сфери, що є особливо актуальним в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто механізми державної опіки над місцями поховань та питання утримання кладовищ, включаючи фінансування та організаційні аспекти їх діяльності. Акцентовано на важливості прозорості у встановленні цін на ритуальні послуги та необхідності запровадження дієвого контролю за дотриманням законодавства у цій сфері, створення механізмів громадського моніторингу. Окремо проаналізовано питання соціального захисту вразливих категорій населення при отриманні ритуальних послуг та забезпечення рівного доступу до якісних послуг незалежно від матеріального становища громадян.