Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20635
Назва: Екологічна держава: теоретико-правовий аналіз
Інші назви: Ecological State: Theoretical and Legal Analysis
Автори: Дашковська, Н.К.
Ключові слова: екологічна держава
сталий розвиток
екологічна демократія
міжнародні екологічні стандарти прав людини
правові механізми захисту довкілля
екосистема
екологічна політика
екологічна безпека
екологічна відповідальність
ecological state
sustainable development
ecological democracy
international environmental standards of human rights
legal mechanisms of environmental protection
institutional mechanism of environmental policy
ecological security
ecological responsibility
Дата публікації: 2025
Видавець: НЮУ ім. Ярослава Мудрого
Бібліографічний опис: Дашковська Н. К. Екологічна держава: теоретико-правовий аналіз : дис. ... д-ра філософії в галузі знань 08 "Право" : спец.: 081 - Право / Н. К. Дашковська ; наук. керівник Є. М. Білоусов ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, М-во освіти і науки України. - Харків, 2025. - 198 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена комплексному аналізу еволюції концепції екологічної держави в сучасних умовах глобалізації, технологічних трансформацій та зростаючих екологічних викликів. У контексті стрімкого розвитку ринкових механізмів, інноваційних технологій та зміни світових пріоритетів в управлінні суспільством, традиційні моделі соціальної держави набувають нових вимірів. Авторка роботи підходить до дослідження проблеми крізь інтеграцію соціальних та правових аспектів, обґрунтовуючи необхідність формування теорії екологічної держави, де державне управління стає інструментом забезпечення не лише соціальної справедливості, але й екологічної безпеки та сталого розвитку. Такий підхід є актуальним з огляду на зростання глобальних екологічних криз, необхідності перерозподілу фінансових ресурсів та інтеграції новітніх технологій у систему державного управління. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує теоретико-методологічні засади правознавства, соціології та політичних наук. Проведено систематизований аналіз наукової літератури та нормативно-правових актів, що дозволило виділити основні напрямки розвитку концепції екологічної держави та розробити нову класифікацію її моделей на базі інтеграції ринкових механізмів, інноваційного стимулювання та адаптивного управління. Особлива увага приділена порівняльному аналізу стратегій екологічної модернізації держави, розглянуто досвід європейських держав у впровадженні децентралізованого регулювання, біорегіоналізму та посилення регуляторних функцій держави. Теоретичне значення дисертаційного дослідження: у процесі дослідження сформовано багатовимірну модель аналізу феномену екологічної держави, яка включає такі взаємопов’язані компоненти: - Правове регулювання екологічних відносин — це система юридичних механізмів та інструментів, через які здійснюється регулювання відносин у сфері взаємодії з довкіллям. Це включає національне законодавство, міжнародні угоди, регуляторні акти та механізми контролю за їх дотриманням. - Вдосконалення структури публічного адміністрування — передбачає створення спеціалізованих державних органів з чітким розподілом повноважень, які здатні ефективно координувати взаємодію між різними секторами (промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт тощо) для забезпечення екологічної безпеки. - Ідеологічний супровід та експертний вимір — формування інформаційно-комунікаційної платформи, що забезпечує: інтеграцію громадських ініціатив у процес прийняття рішень, залучення експертних груп до аналізу екологічних ризиків, врахування пропозицій правозахисних організацій, демократизацію процесу формування екологічної політики Обґрунтовано необхідність переходу від традиційної моделі соціальної держави до концепції, де екологічна безпека стає стратегічним пріоритетом поряд із соціальними гарантіями громадян. Сформульовано основні ознаки моделі екологічної держави, серед яких пріоритетність екологічних цінностей, розвинена система екологічного законодавства, активні правові механізми захисту екологічних прав громадян, а також баланс між економічним розвитком та охороною довкілля. У дослідженні проведено детальний аналіз трансформаційного характеру екологічної демократії як концепції, що інтегрує екологічну раціональність у процес прийняття державних рішень. Визначено ключові виклики, серед яких питання участі громадян і популізм, роль експертів і технократії. Розроблено концептуальну модель демократизації екологічної експертизи, що включає створення дорадчих форумів та інституційних механізмів, спрямованих на забезпечення прозорості прийняття екологічних рішень уповноваженими державними органами. Одним із важливих аспектів дисертаційного дослідження є розгляд екологічних прав як невід’ємної складової системи прав людини. Дослідження узагальнює досвід Європейського Союзу у формуванні спільних екологічних стандартів, що забезпечують реалізацію як матеріальних, так і процесуальних екологічних прав. Запропоновано нові підходи до імплементації принципу «забруднювач платить» та принципу «обережності», що сприяють розвитку ефективних механізмів компенсації завданої шкоди та створенню спеціалізованих судових інстанцій. Запропоновано комплексну модель екологічної держави, яка розкриває взаємозв’язок між системами перерозподілу організаційних ресурсів та механізмами фінансування екологічних заходів. Аналіз показав, що ефективне впровадження інноваційних методів управління дозволяє посилити регуляторну функцію держави, сприяючи більш справедливому розподілу доходів та забезпеченню високих екологічних стандартів. У дослідженні підкреслюється ключова роль участі громадськості у забезпеченні прозорості прийняття рішень та доступності правосуддя як основних складових демократичного врядування у сфері довкілля. Досліджено інституційні, процедурні та нормативні аспекти екологічної політики Європейського Союзу, практику ЄСПЛ та роль Орхуської конвенції у формуванні міжнародних стандартів в сфері екологічної безпеки. Особливу увагу приділено українському контексту та європейському досвіду як орієнтирам для формування ефективної еко-соціальної політики, здатної забезпечити сталий розвиток, правову захищеність громадян і демократичну легітимність екологічної політики. Отримані результати дисертаційного дослідження свідчать про необхідність радикальних змін у підходах до державного управління, що повинні базуватися на інтеграції соціальних і екологічних цінностей. Розроблена концепція екологічної держави створює передумови для побудови екологічно орієнтованої системи правового регулювання, яка здатна одночасно вирішувати питання соціальної справедливості та забезпечувати високий рівень екологічної безпеки. Практичне значення дисертаційного дослідження можна підсумувати наступним чином: 1. Формування єдиної системи публічного урядування, що об’єднує елементи соціальної політики, екологічного законодавства та інноваційного стимулювання, сприяє підвищенню ефективності державного управління. 2. Розроблені моделі залучення громадськості і експертів дозволяють створити відкритий механізм прийняття рішень уповноваженими державними органами, що базується на прозорості, плюралізмі та виборчій підзвітності. 3. Узагальнення міжнародного досвіду, зокрема, законодавства ЄС, сприяє створенню сучасного правового інструментарію, який забезпечує баланс між економічними інтересами та охороною довкілля. 4. Формування концепції замкнутого циклу використання ресурсів стає фундаментом для трансформації економічної моделі, що дозволяє адаптувати державу до нових глобальних викликів. Запропонована концепція інтегрованої еко-соціальної держави відкриває нові горизонти для наукових досліджень та практичних рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку суспільства в умовах глобальних трансформацій. Вона дозволяє переосмислити традиційні підходи до реалізації функцій демократичної держави, враховуючи сучасні виклики та можливості, що виникають у зв’язку з активною інтеграцією інноваційних технологій, змін у соціально-економічній структурі та зростаючою потребою у захисті довкілля. Дисертаційне дослідження не лише розширює теоретичні засади розуміння концепції соціальної та екологічної держави, але й формує практичну основу для впровадження інноваційних правових механізмів публічного адміністрування, які можуть стати ключовими факторами стабільного розвитку суспільства та збереження екологічного балансу в умовах сучасних глобальних викликів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20635
Розташовується у зібраннях:12.00.06. – Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Dashkovska_dys.pdf2.14 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.