Міжнародний досвід примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

Abstract

Стаття присвячена аналізу правового регулювання процесів примусового відчуження та вилучення майна під час дії воєнного або надзвичайного стану. Детально розглядається баланс між потребами забезпечення національної безпеки та захистом індивідуальних прав власності в кризових умовах. У роботі досліджуються основні принципи законодавчого регулювання експропріації: законність, необхідність та обґрунтованість, прозорість процедур та обов'язковість справедливої компенсації. Окрема увага приділяється міжнародно-правовим аспектам та стандартам у цій сфері, зокрема положенням Універсальної декларації прав людини, Європейської конвенції з прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. На основі аналізу міжнародної практики наводяться приклади застосування експропріації у різних країнах: під час конфлікту в Сирії, Олімпіади в Бразилії 2016 року, Другої світової війни та створення національних парків у США. які демонструють як позитивні, так і негативні наслідки застосування механізмів примусового відчуження. У висновках підкреслюється необхідність удосконалення національного законодавства з урахуванням міжнародних норм для забезпечення справедливого балансу між державними інтересами та правами власників. Пропонуються рекомендації щодо підвищення прозорості процесів експропріації, зміцнення гарантій захисту прав власності, розробки ефективних механізмів оскарження рішень про вилучення майна та розширення міжнародного співробітництва в цій сфері. Дослідження має теоретичне та практичне значення для розвитку правової доктрини та вдосконалення законодавства у сфері захисту прав власності в умовах певних кризових ситуацій.