Судово-токсикологічне дослідження речових доказів з метою визначення етіологічних факторів масового отруєння при використанні бойових отруйних речовин

Abstract

Бойові дії під час війни завжди супроводжуються підривом та знищенням різних сфер життєдіяльності населення на тих територіях, де вони відбуваються. Здоров’я та життя людей піддаються великим ризикам, тому що ворог цілеспрямовано руйнує соціальні сфери, економіку, екологію, вбиває людей. Україна – не є виключенням. Ворог робить це цілеспрямовано, цинічно порушуючи норми ведення бойових дій, мирних домовленостей і резолюцій ООН. В такий непростий для нашої держави час ми розуміємо, що існує величезна загроза використання серед інших видів зброї ще і хімічна - для масового знищення військових та цивільних, тому що звичайні засоби ведення війни агресором виявляються мало ефективними для нього на практиці, а наша сторона - не повністю готова до воєнних дій із застосуванням зброї масового ураження хімічного походження, бо не маємо належного досвіду. За останні роки та сьогодні ми бачимо, що на тлі ймовірного застосування такого роду зброї виникають нові тенденції, що є альтернативою використання зброї масового ураження: навмисне руйнування об’єктів з ядерними і хімічними компонентами, цілеспрямоване пошкодження цивільних промислових об’єктів для досягнення цілі в збройному протистоянні країн. Метою та завданням цієї роботи став аналіз сучасних поширених наукових даних про види бойових отруйних речовин та їх ідентифікації для підвищення знань про можливості судово-токсикологічного дослідження при проведенні судово-медичної експертизи в разі масового отруєння при використанні бойових отруйних речовин. Авторка в своєму дослідженні зазначає, що в ході війни на території України знищено багато об’єктів інфраструктури, величезні людські втрати, але супротив українців ворогу продовжується і тому існує ймовірність використання зброї масового ураження хімічного походження. Одним із завдань судової медицини є надання допомоги органам охорони здоров’я задля поліпшення якості лікувально-профілактичної роботи: зниження захворюваності, смертності, підвищення якості медичних послуг, профілактика медичних помилок, травматизму, отруєнь і т. ін. У зв’язку з цим судово-медична експертиза призначається у разі різних надзвичайних ситуацій, в тому числі і при масових отруєннях внаслідок використання ворогом зброї масового ураження. Авторка наводить історичні факти використання бойових отруйних речовин під час військових конфліктів, перші з котрих датуються до нашої ери. Вказує правові акти, що забороняють військове застосування бойових отруйних речовин та зазначає, що сьогодні максимальна кількість БОР зберігається в США та країні-агресоре, також таку зброю має Китай, Франція, Індія тощо. Автор аналізує міркування вчених про ефективність застосування токсичних речовин в Першій світовій війні: вона була багато в чому перебільшена психологічним шоком від застосування бойових отруйних речовин, як нової, раніше невідомої зброї. Також свою роль в такому перебільшені і відсутність засобів захисту від тих отруйних речовин. Але, враховуючі прогресуючий розвиток хімічної промисловості, досвід епізодичного використання в різні часи нових «перевірених» БОР, наявність індивідуальних засобів захисту у військових, на сьогодні складається доволі жахлива картина її використання на сучасному етапі. Далі авторка наводить різні класифікації отруйних речовин, серед яких для воєнної медичної служби та судових медиків більш прийнятними є такі: тактична (за характером впливу на живий організм), за швидкістю настання вражаючої дії, за поведінкою на місцевості в умовах бойового застосування, судово-медична (за механізмом впливу на організм). Аналізуючи комплекс заходів по захисту від БОР, автор зазначає, що обов’язково має бути такий алгоритм: індикація або виявлення, дегазація, дезінфекція, а також використання засобів індивідуального захисту (протигази, ізолюючі дихальні апарати, плащі, костюми з прогумованої тканини спільно із засобами захисту шкіри фільтруючого типу, антидоти, захисні креми, протихімічні препарати) і колективної хімічного захисту. Також ці дії супроводжується збором анамнезу, епідеміологічних даних, визначенням клінічної картини отруєння та безпосередньо - судово-токсикологічним дослідженням (загальним та цілеспрямованим), при проведенні якого використовуються методи для виділення, виявлення та кількісного визначення токсичних речовин і здійснюється у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи. Особливостями судово-токсикологічного аналізу є: величезна різноманітність об’єктів аналізу (біологічні рідини, внутрішні органи трупів, харчові продукти, предмети домашнього вжитку, залишки лікарських речовин, одяг та ін.); незначна кількість токсичних речовин, необхідність проведення дослідження токсичних речовин у присутності їх метаболітів та домішок біологічного матеріалу; необхідність оцінки результатів аналізу, оскільки при використанні високочутливих реакцій та методів можливе виявлення не тільки сполуки, яка спричинила отруєння, а й деяких інших речовин — складових клітин і тканин організму, також лікарських речовин, застосованих з терапевтичною метою в якості антидоту. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи регламентують методику проведення такого дослідження, що допомагає надавати отруєним людям кваліфіковану медичну допомогу та удосконалювати профілактичні заходи. Спільна робота судово-медичної служби із клініцистам та військовими є важливим фактором в наданні кваліфікованої медичної допомоги та ліквідації наслідків використання бойових отруйних речовин супротивником. Однією з багатьох ланок встановлення причини масового отруєння військових та населення є судово-токсикологічне дослідження речових доказів, що здійснюється у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи. Використання БОР в ході війни – це злочин, що має речові докази, які і піддаються судовим експертизам. Правники в таких випадках мають бути освіченим щодо можливостей судово-токсикологічного дослідження при проведенні судово-медичної експертизи в разі масового отруєння від використання БОР.