Теоретико-правові засади співвідношення традиційних та альтернативних способів вирішення податкових спорів

Abstract

У дисертації надано характеристику традиційних способів вирішення податкових спорів і здійснено ґрунтовне порівняння із альтернативними способами вирішення податкових спорів шляхом виокремлення їх позитивних і негативних особливостей та урахування досвіду їх застосування у різних країнах світу. Зроблено наголос на тому, що ефективне податкове регулювання визначає стабільність фінансових ресурсів держави. Відносини у сфері оподаткування обумовлені самосвідомістю суспільства, економічним розвитком та міжнародним співробітництвом. Конфлікти інтересів можуть призвести до податкових спорів, що є невигідним як для держави, так і для платників. Вирішення цих конфліктів вимагає ефективного податкового законодавства, яке допоможе уникати спорів і швидко їх вирішувати. Констатовано зростання міжнародних економічних зв'язків, що підкреслює актуальність вивчення альтернативних механізмів вирішення податкових спорів, зауважено, що дослідження емпіричного досвіду застосування цих механізмів важливе як на національному, так і на міждержавному рівні, особливо з огляду на перспективи входження України до Європейського Союзу. У результаті глибокого аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових праць, вивчення чинного законодавства й міжнародних механізмів оподаткування визначено проблеми і шляхи удосконалення податково-правового регулювання. Аргументовано ключову роль держави в цих відносинах, де остання виступає не лише збирачем податків, а й носієм публічного інтересу та суб'єктом відповідальності за їхню розподільчу ефективність. Проаналізовано полігранність підходів до сутності публічних інтересів, що визначаються правом і підтримуються державною силою. З'ясовано, що відсутність їх правового визнання призводить до номінальності та обмеженості публічних інтересів. Податкові відносини розглянуто як поле конфліктів між учасниками, що вимагає централізованого регулювання та взаємодії суб'єктів. У пропозиціях до податкового законодавства України відображено теоретико-правову конструкцію, яка визначає зв'язок інтересів держави, її уповноважених органів і платників податків, зокрема: податки регулюються виключно державою, з виключним правом Верховної Ради встановлювати й змінювати податки, делегованими повноваженнями Кабінету Міністрів для регулювання податкових відносин. Принципові положення включають можливості проведення референдуму у сфері оподаткування, а також відповідальність держави за ефективне й справедливе оподаткування. У контексті імперативного методу регулювання податкових відносин вказано, що держава, відстоюючи свої фіскальні інтереси, впливає на платників податків через нормативно встановлені правила, що мають адміністративно-розпорядчий характер. Встановлено принципову відмінність імперативності податково-правового методу, де обидві сторони підпорядковані закону, через специфіку податкових відносин. Теоретико-правовий підхід до кореляції інтересів державних органів у сфері податкового регулювання передбачає, що вищі державні органи визначають свої дії та повноваження відповідно до намірів і мети держави як носія суверенітету. Податкові органи своєю чергою представляють державу в сфері податкового регулювання, а публічно-правові відносини ґрунтуються на принципі субординації між суб'єктами, що не виключає об’єднання органів держави різної компетенції та структури. У роботі визначено специфіку податкової дієздатності платників податків та контролюючих органів через призму їх інтересів. Фізичні й юридичні особи стають платниками податків при наявності об'єкта оподаткування та виникненні відповідного обов'язку сплатити податок. Динамічний характер дієздатності фізичної особи розглядається як ключовий аспект юридичного статусу платників податків, який може змінюватися протягом їхнього життя залежно від факторів, таких як вік та медичні показники. Обґрунтовано потребу диференціації походження податкової дієздатності залежно від типу платника податку. Визначено, що податкова дієздатність фізичних осіб може логічно випливати з їх цивільної та трудової дієздатності, оскільки особа може реалізовувати податкові права й обов'язки лише при цих умовах. Щодо юридичних осіб, податкова дієздатність обумовлена процедурними особливостями, зокрема необхідністю обліку для формалізації правового статусу платника окремого податку та набуття відповідної дієздатності. Доведено необхідність визначення межі між законністю самого інтересу та законністю засобів для його досягнення. Оцінка законності інтересів у податковому праві здійснюється через врахування їхньої відповідності нормам об'єктивного права та використання законних методів і засобів. Зазначено, що конфлікт інтересів між державою та платниками податків може виникати при застосуванні податкових норм та контролі, і законний інтерес платника податків може виявитися у боротьбі за справедливе застосування норм податкового права і реалізації захисту своїх прав та інтересів. Розкрито сутність конфлікту інтересів у сфері оподаткування, що включає питання сплати податків та використання зібраних коштів. Розв'язання конфлікту передбачає увагу до ефективності використання публічних коштів і справедливості оподаткування, що може знизити рівень конфліктності. Діалектичні закономірності єдності й боротьби протилежностей оподаткування визначено як область зіткнення індивідуальних та суспільних інтересів. Також розглянуто світові тенденції впливу на зменшення конфліктності податкових відносин, зокрема шляхом гармонізації різних факторів і створення прозорої та ефективної системи оподаткування. У податкових відносинах розглянуто конфліктність як частину фінансово-правової конструкції, де податково-правові норми повинні узгоджуватися з фінансовими нормами для ефективного фінансування публічних потреб. З’ясовано потенційні причини виникнення конфліктності, зокрема, недостатньо прозорий розподіл та використання грошових потоків між приватними і публічними інтересами, що вимагає збалансованого підходу до формування податкової системи. Концепція гнучкості зв'язків різноспрямованих інтересів учасників податкових відносин передбачає можливість урахування інтересів меншості при забезпеченні інтересів більшості, допускаючи відкладання сплати податків за специфічних обставин задля досягнення позитивних суспільних наслідків у майбутньому. Обґрунтовано теоретико-правову позицію щодо недостатньої визначеності категорії «законний інтерес платника податків» у податковому законодавстві України, що може призводити до виникнення податкових спорів. Основним аргументом захисту прав платника досі залишається офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» Конституційним Судом. Доведено необхідність унесення змін до податкового законодавства, враховуючи позитивний досвід урегулювання подібних відносин Законом України «Про очищення влади». Подальший розвиток набула диференціація процедур вирішення конфлікту інтересів у сфері оподаткування. Отримані дані вказують на дві форми конфлікту – відкриту і приховану. Відкрита форма може передбачати передачу податкового спору на розгляд юридичного органу для вирішення суперечностей, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків. В інших випадках, коли конфлікт є внутрішнім, податковий спір ґрунтується на соціально-психологічних позиціях платника, що впливає на емоційну реакцію та поведінку останнього, спричиняючи порушення податкового законодавства. Обидві форми спору є формалізованим способом вирішення конфлікту інтересів, спрямованим на балансування державних і приватних інтересів та забезпечення стабільності функціонування держави й суспільства.