Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20475
Title: Керівник юридичної особи як спеціальний суб`єкт звільнення з ініціативи роботодавця
Other Titles: The head of a legal entity as a special subject of dismissal at the initiative of the employer
Authors: Пискун, Л.В.
Keywords: керівник
юридична особа
товариство з обмеженою відповідальністю
трудо-правовий статус
управління
виконавчий орган
manager
legal entity
limited liability company
labor legal status
management
executive body
Issue Date: 2025
Publisher: НЮУ ім. Ярослава Мудрого
Citation: Пискун Л. В. Керівник юридичної особи як спеціальний суб`єкт звільнення з ініціативи роботодавця : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 - Трудове право; право соціального забезпечення / Л. В. Пискун ; наук. керівник О. С. Арсентьєва ; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, М-во освіти і науки України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, М-во освіти і науки України. - Харків, 2025. - 180 с.
Abstract: Дисертаційне дослідження присвячено питанням щодо визначення поняття, видів та суб’єктів управління юридичною особою, характеристики трудо-правового статусу керівника юридичної особи як спеціального суб’єкта трудового права, в тому числі його прав та обов’язків, особливостей нормативно-правового регулювання припинення трудових відносин з керівником, класифікації рішень юридичної особи про припинення повноважень керівника, підстав для звільнення керівника з ініціативи роботодавця, особливостей процесу звільнення, основних проблем та недоліків у чинному механізмі звільнення керівника юридичної особи як спеціального суб’єкта трудового права, а також зарубіжного досвіду правового регулювання звільнення керівника юридичної особи з ініціативи роботодавця. Щодо актуальності теми дослідження, то зазначається, що забезпечення правової захищеності керівників юридичних осіб вимагає не лише розробки чітких нормативних критеріїв їх діяльності та звільнення, а й адекватного правового механізму вирішення спорів, що можуть виникати з цих питань. Практика показує, що нерідко підстави й процедури звільнення керівників не дотримуються роботодавцями або є надуманими й зумовлені конфліктом інтересів, що виник у юридичної особи. Саме тому регулювання цієї сфери потребує збалансованого та об’єктивного підходу з боку законодавства та вироблення чіткої практики правозастосування. У дослідженні встановлено, що КЗпП України не містить визначення поняття «керівник», а використовує конструкцію власник, роботодавець або уповноважений ним орган, або фізична особа. Така прогалина в законодавстві породжує спори про галузеву приналежність норм, якими повинна бути врегульована праця керівника підприємства чи організації. Зокрема, низка науковців та практиків наголошують на тому, що саме норми цивільного та господарського права мають регулювати зазначені правовідносини. Більше того, таку позицію також займає ВС в останніх своїх правових висновках. Автором узагальнено особливості трудо-правового статусу керівника юридичної особи. Зокрема, виділено наступні: 1) поєднання в зазначеному суб’єкті функцій органу управління юридичної особи і функцій найманого працівника; 2) подвійна галузева приналежність і відповідно нормативно-правове регулювання правовідносин з керівником; 3) особливий (спеціальний) правовий статус керівника підприємства чи організації визначається також підвищеним рівнем відповідальності; 4) особливий порядок виникнення трудових відносин та укладання трудового договору; 5) особливості правового статусу керівника юридичної особи також проявляються й у процедурі його звільнення. Зазначається, що сучасний період нормативно-правового регулювання відносин з керівником юридичної особи характеризується багатоманітністю правового регулювання. Так, можна виділити такі загальні ознаки: 1) дані правовідносини регламентуються як нормами трудового права, так і господарського, цивільного (щодо керівників юридичної особи приватного права) та адміністративного права (щодо керівників юридичних осіб публічного права); 2) наявність спеціалізованих нормативно-правових актів, які регламентують повноваження, кваліфікаційні вимоги, порядок прийняття та звільнення щодо керівників у певній галузі; 3) значна роль децентралізованого правового регулювання (як на рівні підзаконних нормативно-правових актів певних міністерств, так і статути юридичних осіб та конкретні контракти керівників). Процедуру звільнення керівника ТОВ запропоновано поділяти на такі етапи: 1) скликання загальних зборів; 2) проведення загальних зборів та отримання погодження на звільнення керівника; 3) підготовка документів для подання реєстратору, органам контролю, банкам, повідомлення контрагентів та призначення нового керівника. Основним видом рішення про звільнення керівника є відповідно протокол загальних зборів ТОВ, на підставі якого видається наказ про звільнення, вноситься запис у трудову книжку та вносяться зміни в ЄДР. Проаналізувавши процедуру звільнення керівника юридичної особи, авторка вважає за доцільне виділити такі особливості: 1) ключове значення для процедури та нормативно-правового регулювання звільнення має вид і правова форма юридичної особи, де працює керівник; 2) процес звільнення керівника юридичної особи приватного права структурований у певні стадії, центральною з яких є процедура скликання, проведення та отримання рішення загальних зборів; 3) відрізняються також і підстави звільнення керівника. Так, на керівників поширюються додаткові підстави звільнення, передбачені статтями 41 та 45 КЗпП України. Окрім того, контрактом або ж спеціальними нормативно-правовими актами (щодо керівників державних підприємств, установ, організацій) можуть бути передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. З огляду на особливості процедури прийняття та звільнення з роботи запропоновано закріпити специфіку юрисдикції спорів, а саме визначити їх за господарською юрисдикцією та внести відповідні зміни до ст. 20 ГПК України. Зазначено, що аналіз зарубіжного досвіду є також актуальним і релевантним для формулювання обґрунтованих рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства, що дозволить забезпечити правову визначеність, захист прав керівників та ефективність управління. Дослідивши зарубіжний досвід, виділено дві моделі правового регулювання відносин з керівниками юридичних осіб. Так, перша модель характеризується наявністю чіткого законодавчого регулювання процедури звільнення (Польща, Франція, Італія); друга модель представлена принципом «at-will» та полягає в тому, що роботодавець має право звільнити керівника без зазначення причин, за умови дотримання вимог контракту та норм законодавства (США). Тобто роботодавець не зобов’язаний надавати письмове обґрунтування для звільнення, якщо це не передбачено умовами контракту чи корпоративними документами. Така гнучка модель дозволяє компаніям швидко реагувати на зміни в бізнес-середовищі. Зазначено, що положення щодо обов’язкового надання письмового пояснення керівнику може бути імплементоване в чинне законодавство України та сприятиме мінімізації безпідставних звільнень. Проаналізовано норми зарубіжного законодавства щодо компенсаційних виплат у разі звільнення керівника.
URI: https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/20475
Appears in Collections:12.00.05. – Трудове право; право соціального забезпечення

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Pyskun_dys.pdf1.57 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.