Кримінологічна характеристика злочинів проти життя та здоров'я особи, що вчиняються із застосуванням вогнепальної зброї та запобігання їм

Abstract

Дисертація присвячена теоретичним засадам і практиці запобігання злочинам проти життя та здоров’я, що вчиняються із застосуванням вогнепальної зброї і кваліфікованих за статтями Кримінального кодексу України (далі – КК України): 115 «Умисне вбивство», 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», 118 «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення», 119 «Вбивство через необережність», 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження», 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», 123 «Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання», 124 «Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення», 125 «Умисне легке тілесне ушкодження», 128 «Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження», 129 «Погроза вбивством». Висвітлено кримінологічну характеристику цього виду злочинності, його латентність, детермінацію (причини та умови), особистісні риси злочинців, запобіжні заходи. У дисертації обґрунтовано базові обставини, у зв’язку з якими проявляється особлива небезпечність кримінального насильства з використанням вогнепальної зброї: 1)значний руйнівний ефект; 2)відносна простота застосування знарядь злочину; 3)мінімізація опору жертви, яка не має при собі належного захисту. Розглянуто генезис та тенденції злочинності проти життя та здоров’я із застосуванням вогнепальної зброї за часів незалежності України. На підставі емпіричних даних офіційної статистики визначено основні кримінологічно значущі показники (рівень злочинності, динаміку, структуру, коефіцієнти, географію, ціну). З’ясовано, що під впливом різного роду соціальних чинників інтенсивність проявів досліджуваного явища у різні періоди змінювалась, але завжди була суттєвою проблемою українського суспільства. Наголошено, що у зв’язку зі збройною агресією рф проти нашої держави у 2014 р. та під час повномасштабного вторгнення 2022 р. інтенсивність проявів насильства з використанням вогнепальної зброї критично посилювалась, але після належної протидії правоохоронців частково стабілізувалась. У структурі досліджуваного виду злочинності найбільшу частку стабільно становлять умисні вбивства (стаття 115 КК України), мінімальна ж кількість злочинів – умисних тяжких тілесних ушкоджень, заподіяних у стані сильного душевного хвилювання (стаття 123 КК України). Приділено увагу проблемі латентизації злочинів проти життя та здоров’я із застосуванням вогнепальної зброї. За результатами дослідження стверджується, що цей вид злочинності має мінімальну латентність. Визначено детермінаційні чинники латентизації. Встановлено, що серед посягань цього виду є злочини з латентністю природньою, штучною, «суміжною» та пов’язаною з діяльністю правоохоронних органів, наведено приклади з практики. В якості суттєвого фактора, що перешкоджає виявленню кримінально-караних посягань досліджуваного виду, визначено відсутність належної правоохоронної діяльності на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Відповідно до дослідженого емпіричного матеріалу встановлено кримінально-значущі властивості злочинців, які вчиняють кримінальне насильство із застосуванням вогнепальної зброї. Окреслено специфічні соціально-демографічні, морально-психологічні та кримінально-значущі особистісні характеристики правопорушників цього виду, розкрито їх факторний комплекс. Здійснено типологію кримінальних правопорушників, що вчиняють посягання проти життя та здоров’я з використанням вогнепальної зброї за характером антисуспільної спрямованості особи злочинців та за ступенем її глибини. Запропоновано власну типологію за ознакою використання правопорушниками у посяганні легальних або нелегальних вогнепальних знарядь. Щодо цього виділено злочинців, які використовують у посяганні легальну вогнепальну зброю, та тих, хто використовує нелегальну вогнепальну зброю. Розкрито теоретичне та практичне значення такого розподілу. Досліджено складові елементи механізму індивідуальної поведінки (причини, умови, криміногенну ситуацію) під час кримінально-караних посягань проти життя та здоров’я, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. На підставі емпіричних даних офіційної статистики та судових матеріалів встановлені детермінанти цих посягань. Стверджується, що основною причиною навмисних посягань досліджуваного виду є агресивний мотив, оскільки він проявляється як спонукальний чинник злочинних дій такого роду. Встановлено, що значна кількість досліджуваних посягань вчиняється й з необережності, розкрито особливості мотивації у таких випадках. Виокремлено умови, що сприяють злочинним проявам досліджуваного виду. Підтверджено, що доступ до зброї у побутових умовах та у зв’язку з виконанням службових обов’язків може стати чинником озброєного кримінального насильства. Висвітлено особливості соціальних характеристик жертв озброєного кримінального насильства, їх зв’язки зі злочинцями. Встановлено види криміногенних ситуацій під час вчинення посягань досліджуваного виду. Розкрито особливості детермінації злочинів проти життя та здоров’я, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї в умовах російської військової агресії. Зроблено комплексний висновок, що на стан досліджуваного явища суттєво впливає послаблення функціоналу соціальних інституцій, погіршення економічної ситуації, додаткове навантаження на правоохоронну систему у зв’язку з необхідністю протидії не тільки внутрішньому криміналу, але й зовнішньому ворогу. Підтверджено впливовість фактору незаконного обігу зброї як чинника криміногенної ситуації у цілому, та щодо злочинів досліджуваного виду – зокрема. В межах окремого розділу роботи досліджено теоретичні засади та практику запобігання злочинам проти життя та здоров’я із застосуванням вогнепальної зброї. Розкрито загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні заходи запобігання досліджуваних правопорушень, визначено суб’єктів та зміст їх діяльності. Висвітлено аспекти нормотворчості щодо цінності життя та здоров’я громадян, а також та можливостей використання зброї для самооборони. Спеціально-кримінологічними заходами запобігання злочинності досліджуваного виду окреслено профілактику, випередження та припинення злочинів. Висвітлено роботу підрозділів дозвільної системи щодо превенції кримінального насильства з використанням вогнепальних знарядь – зареєстрованих та нелегальних. Розкрито цифровізацію заходів запобігання посягань досліджуваного виду на прикладі роботи Реєстру вогнепальної зброї.