Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/20168
Название: | Місце і роль сторони обвинувачення у досудовому розслідуванні |
Авторы: | Даньшин, М.В. Костенко, М.В. Опанасенко, Н.О. |
Ключевые слова: | кримінальний процес сторони кримінального провадження сторона обвинувачення досудове розслідування прокурор дізнавач слідчий потерпілий criminal proceedings parties to criminal proceedings prosecution pre-trial investigation prosecutor coroner investigator victim |
Дата публикации: | 2021 |
Издательство: | НЮУ ім. Ярослава Мудрого |
Библиографическое описание: | Даньшин М. В. Місце і роль сторони обвинувачення у досудовому розслідуванні / М. В. Даньшин, М. В. Костенко, Н. О. Опанасенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – Одеса, 2021. – № 51. – С. 137–140. – DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.51.27. |
Аннотация: | У статті розкриті сутність і призначення сторони обвинувачення, її суб’єктивний склад у стадії досудового розслідування, а також висвітлені всі помилки і упущення вітчизняного законодавця, допущені при формуванні цього важливого інституту кримінального процесу України, та визначені шляхи щодо їхнього усунення. Акцентується особлива увага на тому, що дізнавач, слідчий і прокурор, як ведучі учасники сторони обвинувачення, не можуть ефективно і повно виконувати свої кримінальні процесуальні повноваження без постійних і тісних процесуальних взаємовідносин зі слідчим суддею, контролюючим їхню діяльність при застосуванні кримінальних процесуальних заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням конституційних прав і свобод людини. Підкреслюється, що при переході кримінального провадження із досудових його стадій до судових групова основа сторони обвинувачення втрачається і прокурор залишається наодинці з міцною груповою стороною захисту. Саме із цього майже всі кримінальні справи проти високопосадовців розвалюються в судах, а принцип змагальності, із-за нерівноправності сторін, перетворюється в юридичну фікцію. У аспекті досліджуваної проблематики зроблено висновок, що для відновлення архітектоніки сторони обвинувачення, яка діятиме в усіх судових стадіях кримінального провадження на колективній (груповій) основі, необхідно терміново в законодавчому порядку віднести до сторони обвинувачення потерпілого, його законного представника і представника-адвоката, а також цивільного позивача, його законного представника і представника-адвоката. В той же час керівника органу дізнання, керівника органу досудового слідства і співробітника оперативного підрозділу слід вилучати зі сторони обвинувачення, як помилково віднесених до її складу. Законодавець повинен не лише правильно сформувати суб’єктивний склад групової сторони обвинувачення, а й надати визначення самому поняттю «функція обвинувачення», яке до цих пір немає чіткого і однозначного законодавчого визначення. Також гострою є й потреба в запровадженні в законодавчому порядку нової стадії, що йтиме за стадією досудового розслідування, під назвою «порушення прокурором обвинувачення перед судом». Наголошується, що вирішення означеної проблеми сприятиме не лише підвищенню ефективності діяльності сторони обвинувачення у досудовому розслідуванні та підвищенню ефективності судово-контрольної діяльності слідчого судді, а ще й забезпечить чітке виконання принципу верховенства права у стадії досудового розслідування, відповідно до якого людина, її права, свободи та законні інтереси визначаються найвищими соціальними цінностями. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.51.27 https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/20168 |
Располагается в коллекциях: | Наукові статті Військово-юридичного інституту |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Danshyn_137–140.pdf | 372.3 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.