Кримінально-правові та кримінологічні засади запобігання забрудненню атмосферного повітря

Abstract

Дисертація є науковою працею, в якій комплексно досліджено правову сутність кримінальних правопорушень проти довкілля, зокрема, кримінально караного забруднення атмосферного повітря (під яким розуміємо склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 241 Кримінального кодексу України «Забруднення атмосферного повітря»), надано його кримінально-правову характеристику та проведено кримінологічний аналіз, що дозволило розробити наукові рекомендації для вдосконалення існуючих і впровадження нових заходів запобігання кримінальним правопорушенням у цій сфері. Дисертанткою надані рекомендації з удосконалення чинного законодавства та практики запобігання кримінальним правопорушенням в цій сфері з урахуванням міжнародного й зарубіжного досвіду. У першому розділі досліджено поняття і сутність кримінальних правопорушень проти довкілля, розглянуто генезис становлення екологічної кримінології. Надано комплексну кримінально-правову характеристику кримінально караного забруднення атмосферного повітря, зокрема, наголошено на потребі внесення змін до кримінального закону з метою закріплення згаданого діяння як кримінального правопорушення з формальним складом. Рекомендовано передбачити застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у разі вчинення уповноваженою особою в інтересах юридичної особи кримінально караного забруднення атмосферного повітря. Констатовано необхідність посилення санкцій за вчинення таких діянь. Досліджено кримінологічну структуру кримінальних правопорушень поти довкілля, в результаті чого виявлено тенденцію до зростання рівня екологічної злочинності на тлі загального зниження рівня злочинності в Україні. Вивчено детермінаційний комплекс таких діянь та встановлено, що він характеризується поширенням в економічній, політичній, управлінській й соціальній сферах, характеризується підвищеною корупціогенністю тощо. Другий розділ дисертації присвячено кримінологічному аналізу кримінально караного забруднення атмосферного повітря. Базуючись на офіційних статистичних даних, розглянуто показники вимірювання цього виду кримінальних правопорушень (зокрема, рівень, структуру, динаміку, географію, топографію). З метою визначення рівня латентності здійснено емпіричне дослідження – опитування (шляхом проведення анкетування за спеціально розробленою анкетою) населення України і працівників правоохоронних органів. У результаті наукового аналізу опитування встановлено, що кримінально караному забрудненню атмосферного повітря притаманний дуже високий рівень латентності (понад 70%), у тому числі штучної. Завдяки аналізу вироків, винесених судами України за ст. 241 КК України «Забруднення атмосферного повітря», що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, і з урахуванням специфіки цього кримінально караного діяння (вивчено і проаналізовано 4 вироки, винесених в період 2013–2023 рр.) виокремлено кримінологічно значущі ознаки особи злочинця, яка його вчиняє. З’ясовано особливості віктимності при їх вчиненні. Надано визначення поняття «латентна жертва кримінальних правопорушень проти довкілля». У третьому розділі роботи досліджено теорію та практику запобігання забрудненню атмосферного повітря. Завдяки ретельному аналізу зарубіжного законодавства встановлено, що забруднення атмосферного повітря є кримінально караним діянням у багатьох країнах світу. На основі вивчення позитивного міжнародного й зарубіжного досвіду запобігання діянню, що розглядається, зроблено висновок про необхідність його імплементації у вітчизняну практику. Наголошено, що ефективність заходів загальносоціального запобігання може бути забезпечена шляхом проведенням цілеспрямованої державної політики. Обґрунтовано, що існує нагальна необхідність розробити комплексну стратегію запобігання кримінальним правопорушенням проти довкілля. Підкреслено, що важливе значення для запобігання екологічній злочинності на цьому рівні має підвищення еколого-правової культури й свідомості. Констатовано, що спеціально-кримінологічне запобігання забрудненню атмосферного повітря складається з трьох напрямків: кримінологічна профілактика, відвернення та припинення кримінальних правопорушень. Розроблено низку заходів по усіх вказаних напрямах запобіжної діяльності. Враховуючи специфіку даного кримінально караного діяння, встановлено, що ключовим напрямом спеціально-кримінологічного запобігання виступає саме кримінологічна профілактика. Водночас наголошено, що з метою ефективного запобігання кримінальним правопорушенням в цій сфері необхідний комплексний підхід, тобто діяльність по усіх трьох напрямах. Досліджено суб’єктів запобігання діянню, що розглядається, і класифіковано їх на 3 групи: 1) органи й організації, які керують цією діяльністю, організовують її, створюють систему управління нею; 2) органи й організації, стосовно яких запобігання злочинності й злочинним проявам віднесено або має бути віднесено до основних завдань і функцій; 3) органи, установи, організації, функції й повноваження яких не мають цільового спрямування на запобігання злочинності й злочинним проявам, але їх діяльність посередньо впливає на запобіжні процеси. Доведено, що підвищення ефективності запобіжних заходів, що вживаються різними суб’єктами, можна досягти шляхом оновлення нормативно-правових актів різних рівнів; модернізації діяльності суб’єктів запобігання з урахуванням сучасного стану такої злочинності; посилення взаємодії різних суб’єктів запобігання; оновлення системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, у дисертації вирішено наукове завдання – дослідження існуючих і розробка комплексу нових перспективних заходів запобігання такому кримінально караному діянню, як забруднення атмосферного повітря на загальносоціальному і на спеціально-кримінологічному рівнях, а також всебічно розкрито сутність цього кримінально караного діяння, сформульовано низку наукових положень.