Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19966
Title: Фінансово-правове регулювання платіжних систем в Україні
Other Titles: Financial and legal regulation of payment systems in Ukraine
Authors: Ковальчук, А.С.
Keywords: банки
Державна казначейська служба України
електронні гроші
механізм фінансово-правового регулювання
Національний банк України
платіжні операції
платіжні послуги
платіжні системи
система електронних платежів Національного банку України
системи альтернативних грошових переказів
banks
State treasury service of Ukraine
electronic money
mechanism of financial and legal regulation
National Bank of Ukraine
payment operations
payment services
payment systems
electronic payment system of the National Bank of Ukraine
alternative money transfer systems
Issue Date: 2023
Publisher: НЮУ ім. Ярослава Мудрого
Citation: Ковальчук А. С. Фінансово-правове регулювання платіжних систем в Україні : дис. ... докт. філософії в галузі знань 08 "Право" : спец.: 081 - Право / А. С. Ковальчук ; наук. керівник Є. О. Алісов ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, М-во освіти і науки України. - Харків, 2023. - 234 с.
Abstract: У дисертації виконано теоретичне узагальнення та міститься нове вирішення наукового завдання, яке полягає у висвітленні особливостей механізма фінансово-правового регулювання платіжних систем в Україні після прийняття й введення в дію нового законодавства про платіжні послуги. В дисертації на основі аналізу та узагальнення наукових праць та нормативно-правових актів запропоновано новий підхід до розгляду поняття «платіжна система» як своєрідної правової форми, зміст якої висвітлюється через її складові елементи, а сутність розкривається за допомогою позначення основної функції – надання платіжних послуг. З огляду на суттєве оновлення національного законодавства України в сфері надання платіжних послуг вказано на зміну акценту в розумінні сутності поняття «платіжна система» зі здійснення переказу коштів (як було раніше) на виконання платіжних операцій (новий підхід). Підкреслено, що термін «платіжні послуги» є ширшим за змістом відносно пов’язаних з ним понять «платіжні операції» та «переказ коштів». Сформульовано в контексті ідентифікації суб’єктів платіжної інфраструктури визначення платіжної системи як персоніфікованої організаційно-правової форми діяльності з надання платіжних послуг. В перебігу розгляду питання про класифікацію платіжних систем запропоновано їх поділ за таким юридичним критерієм як державна легітимація платіжних сервісів на: 1) системи альтернативних (нерегульованих, неофіційних, нелегальних, неформальних, традиційних тощо) грошових переказів, що мають різні назви, форми прояву та механізми функціонування та, 2) платіжні системи створення яких пов’язується з 3 державою, її фундаторською, організаторською та регуляторною функціями, що знаходять свій прояв у формуванні та адмініструванні платіжної інфраструктури, що забезпечує потреби публічних фінансів. Окреслено авторське уявлення про періодизацію правового регулювання платіжних систем в Україні. Вказано на подвійний характер поточного етапу юридичного впорядкування сфери платіжного ринку, коли з одного боку послідовно продовжується реалізація курсу на євроінтеграцію, поглиблення пристосування національної моделі платіжних сервісів до вимог acquis ЄС та міжнародних стандартів, а з іншого – здійснюється корегування законодавства відповідно до умов воєнного стану. Висловлено прогноз щодо специфіки наступного етапу правового регулювання платіжних систем в Україні, сутність якого буде полягати у скасуванні введенних обмежень у роботі платіжних систем після завершення дії режиму воєнного стану та запровадження перехідного періоду задля пристосування національних платіжних сервісів до їх функціонування як частини Єдиної зони платежів у євро (SEPA) у мирний час згідно міжнародним стандартам та післявоенним економічним умовам. Застосовано науковий підхід до висвітлення особливостей правового регулювання платіжних систем з позицій фінансово-правового інституту грошового обігу та наведені аргументи проти доктринальних концепцій окремого правового інституту платіжних систем чи підгалузі банківського права - платіжного права через їх дискусійність та недостатню обґрунтованість. Сформульовано авторське визначення поняття механізму фінансово-правового регулювання платіжних систем як сукупності взаємопов’язаних юридичних засобів, за допомогою яких забезпечується стабільне впорядкування суспільних відносин в сфері надання платіжних послуг, що закріплює правовий статус їх суб'єктів, розкриває правову природу й окреслює коло прав та обов’язків таких осіб, визначає види та умови настання 4 юридичної відповідальності, як інструмента запобігання вчиненню відповідних правопорушень. Наведено загальну характеристику механізму фінансово-правового регулювання платіжних систем, якому властиве застосування всіх можливих видів правових норм, що вказує як на його інструментальну складність, так і гнучкість використовуваних засобів. Здійснено поділ учасників правовідносин, що пов’язані з організацією та функціонуванням платіжних систем на: 1) суб’єктів платіжних правовідносин (суб’єктів правових відносин у платіжній системі) та, 2) суб’єктів, які є дотичними до таких правовідносин (органи, що здійснюють правове регулювання таких відносин та реалізують функції їх адміністрування, у тому числі - контрольні). Узагальнені повноваження Державної казначейської служби України, які запропоновано поділяти на ті, що стосуються: 1) діяльності цього центрального органа виконавчої влади як учасника платіжного ринку і, 2) усіх інших аспектів його організації та функціонування. Описано модель функціональної взаємодії публічно-фінансової платіжної інфраструктури «СЕП НБУ-ДКСУ» та специфічної платіжної субінфраструктури «ДКСУ-банки» в сфері розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, вказано на існування операційної спеціалізації вказаних вище надавачів платіжних послуг. Встановлено, що операційні взаємини «ДКСУ-банки» не є формалізованою та персоніфікованою формою надання платіжних послуг в сфері публічних фінансів та відбивають усталені функціональні зв’язки та взаємодії цих суб’єктів в публічно-фінансовому секторі платіжного ринку та не можуть розглядатися як окрема платіжна система. Наведені аргументи відносно зміни організаційної форми СЕП НБУ, необхідності усунення наявних недоліків у Правилах системи електронних платежів Національного банку України, а також більш чіткого визначення 5 правового статусу такого утворення, його органів управління, контролю та вирішення спорів, детального окреслення їх повноважень. Відстоюється точка про невідповідність публічному інтересу використання електронних грошей при сплаті податків та зборів, так як їх зобов’язальна правова природа не дозволяє вважати таку операцію належним виконанням відповідного податкового обов’язку. Висловлено пропозицію про перетворення Державної казначейської служби України в Державний бюджетний банк України та передачу новостворюваному фінансовому органу частини функцій та повноважень Національного банку України, у тому числі - платіжної організації та оператора нинішньої системи електронних платежів НБУ.
URI: https://dspace.nlu.edu.ua//jspui/handle/123456789/19966
Appears in Collections:12.00.07. – Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kovalchuk_dys.pdf1.99 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.