Адвокат в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів

Abstract

У дисертаційній роботі розглянуто теоретико-правові засади діяльності адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів. У дисертації аналізуються особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів, а також процесуальні права та обов’язки адвоката на різних стадіях провадження. Додатково наводиться вітчизняний та міжнародний виміри правового регулювання діяльності адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією процесуальних прав та виконанням обов’язків адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно- правових актів. Метою дисертаційної праці є розкриття на концептуальному рівні теоретико-правових засад діяльності адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів, а також впровадження в практику науково обґрунтованих пропозицій вдосконалення норм чинного законодавства в аспекті забезпечення належної реалізації права особи на професійну правничу допомогу у вказаних справах. Для реалізації поставленої цілі автором використовуються такі методи, як діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, логіко-семантичний, класифікації та групування, статистичний, правового моделювання та інші методи, підходи і прийоми наукового пізнання, широкий масив емпіричних даних. Досліджуються особливості діяльності адвоката в провадженні щодо оскарження індивідуальних і нормативних актів в адміністративному судочинстві. У роботі автором наводиться коло процесуальних прав та обов’язків на різних стадіях провадження у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів, таких як відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, перегляд судового рішення, виконання судового рішення. Дисертантом запропоновано новий концептуальний підхід щодо визначення сутності «професійної правничої допомоги» в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів як комплексу дій, які вчиняються адвокатом задля сприяння у реалізації суб’єктивного публічного права особи на звернення до адміністративного суду з метою поновлення порушених прав, свобод чи законних інтересів таких осіб рішеннями індивідуального чи нормативного характеру суб’єктів владних повноважень. У роботі запропоновано власний дефінітивний апарат щодо «діяльність адвоката» в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів. Автором розкривається правова природа індивідуальних і нормативно- правових актів як предмету оскарження в адміністративному судочинстві. Зокрема, зазначається, що різновидом індивідуального акту є адміністративний акт, яким охоплюється не лише рішення публічної адміністрації, а й її волевиявлення. До індивідуальних актів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не належить адміністративний договір, оскільки його слід віднести до особливої форми (інструменту) публічного адміністрування. Відповідно до Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскарженні підзаконні нормативно-правові акти. Також зазначено, що нещодавно було прийнято Закон України «Про правотворчу діяльність», після введення в дію якого зміняться положення ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, та фактично буде віднесено до юрисдикції адміністративних судів й справи щодо оскарження законодавчих актів, що не може бути підтримано та потребує перегляду. Зазначено, що представництво приватної особи в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень за законодавством (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») становить один із елементів адвокатської діяльності та видом правничої допомоги, яка надається адвокатом. У роботі наводиться класифікація правового регулювання діяльності адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів за наступними критеріями: за предметом регулювання (правове регулювання професійних прав та обов’язків, правове регулювання гарантії діяльності адвоката, правове регулювання юридичної відповідальності, правове регулювання процесуальних прав і обов’язків); за рівнем правового закріплення; за джерелом права; за юридичною силою. До правового регулювання діяльності адвоката у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів віднесено такі акти, як: Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закон України «Про безоплатну правничу допомогу», Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, рішення Конституційного Суду України, рішення Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини, норми м’якого права, наприклад, Рекомендація Rec(2000)21 від 25 жовтня 2000 року Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про свободу професії адвоката та інші акти. Здійснено комплексне дослідження діяльності адвоката в провадженні у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів. Проаналізовано структуру провадження, яка залежить від форми здійснення судочинства. Вказано, що визначення виду адміністративної справи (справа незначної складності чи складна адміністративна справа) в адміністративному судочинстві є підставою для обрання адміністративним судом форми здійснення судочинства. У випадку неправильної кваліфікації адміністративної справи як малозначної чи складної обумовить неправильне обрання форми здійснення судочинства, що буде підставою для скасування рішення у справі. Справи щодо оскарження індивідуальних і нормативно- правових актів можуть бути розглянуті, як у спрощеному позовному проваджені, так і в загальному. Встановлено, що структура провадження у справах щодо оскарження індивідуальних і нормативно-правових актів складається із стадій, етапів, процесуальних дій. Зазначено, що у випадку наявності справи незначної складності, для прикладу, щодо оскарження індивідуальних актів, справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, а отже, будуть наявні наступні стадії: (1) відкриття провадження у справі; (2) розгляд справи по суті та прийняття рішення у справі; (3) перегляд судових рішень (апеляційне провадження, касаційне провадження, перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами); (4) виконання рішення у справі. Відмінною буде структура провадження у разі розгляду складної адміністративної справи, приміром, щодо оскарження нормативно-правових актів, в якій буде наявна обов’язкова стадія підготовчого провадження та такий етап, як судові дебати.