Права людини і релігійна свобода: соціокультурні імплікації та нормативна пропорційність

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальностями 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» та 12.00.12 «Філософія права». – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти та науки України. Харків, 2019. Дослідження присвячене аналізу особливостей нормативного впорядкування та філософсько-правового осмислення державної політики забезпечення релігійної свободи в контексті дотримання прав людини. Проаналізовано методологічну та джерельну базудослідження, стан наукової розробки проблеми, сучасні підходи дослідників стосовно наукового розуміння виникнення і вирішення проблем прав людини та релігійної свободи. Наголошено на тому, що у межах цих наукових розробок питання співвідношення прав людини і релігійної свободи недостатньо проаналізовано з позицій філософського осмислення та правової регламентації. На основі філософсько-правового осмислення права на свободу світогляду окреслено напрями значущих для українського суспільства наукових досліджень категорії «релігійна свобода» в контексті політології, культурології, психології та інших наук і при цьому акцентовано на особливості саме юридичного вирішення проблеми забезпечення релігійної свободи як одного з основоположних прав людини на повноцінне життя, а також як одного із чинників дихотомії національного та універсального у праві. Наголошено, що релігійна свобода (як і всі основоположні права людини) мають соціально-буттєву зумовленість, адже суспільство є осередком формування і джерелом кореспондування духовних потреб особи у правову систему, що забезпечує бінарний логічний зв‘язок (соціокультурні імплікації) соціуму і права, а також гарантує нормативну пропорційність релігійної свободи в межах реалізації загальних прав людини. Зазначено, що релігійна свобода є одним із фундаментальних міжнародних гуманітарних стандартів у сфері прав людини. Констатовано, що на сучасному етапі (2019 рік) проблема подальшого вдосконалення національного законодавства щодо дотримання релігійної свободи в Україні все ще не втратила своєї актуальності і надалі залишається у центрі уваги правників, релігійних та громадських діячів, політикуму. Вивчено актуальні питання вдосконалення нормативно-правового регулювання процесів реалізації прав людини і релігійної свободи. Наголошено, що процес імплементації міжнародно-правових норм про захист права людини на релігійну свободу на рівні національного законодавства триває. Цей процес відбувається на засадах соціального, правового, політичного прагматизму, зокрема на принципах доцільності та ефективного поєднання мети і засобів, зорієнтованих на розбудову законодавчої бази з урахуванням норм, регламентованих міжнародними документами з прав людини, а також світових екуменічних тенденцій.